Zakona.net
В питанні побудови правової держави не має лідерських посад. Кожен вирішує сам для себе, що таке право, та як його використовувати. Та вільний вибір правового застосування має межу. Наша свобода закінчується там, де починається свобода інших. Порушення цього принципу на найнижчих рівнях рідко коли проходить безкарно. На найвищому ж рівні ситуація кардинально чином змінюється. Якщо питання правої відповідальності не настигає владну верхівку безпосереднього, то опосередковано кара вже йде за ними.
Так склалося історично, що українці звикли до зловживань та утисків. Божественний статус вищої посадової особи сприймається як беззаперечний факт. Та чи буде цей беззаперечний факт діяти вічно? Сумнівно, навіть на найближчу перспективу. Кожного дня свідомість наших громадян формується через засоби масової інформації. Більшість осіб сприймає зухвалу законодавчу поведінку владних осіб як вирок. Вирок для себе, для тих хто в цьому житті не має прав. Та є частина людей, яка сприймає це як виклик. І кожного дня цей виклик підбурюється до нових вершин. Їхня свідомість не зупиниться там, де розпочинається свобода інших.
Є теорія, що кожна людина заочно знайома з іншою через шість рукостискань. В контексті ж України, де розкішні маєтки межують з жебрацькими хатинками, ця теорія зводиться до ще меншої кількості рукостискань. Таким чином, безкарна діяльність владних осіб зараз, виховує суспільство без почуття правових обмежень в майбутньому. Чи зможуть вже екс-посадовці уникнути наслідків подібних дій? Сумнівно також.
Подібні недалекоглядні дії властиві всім гілкам влади в Україні. Так, серед зухвалого ігнорування правових норм губернатором Запорізької області Пеклушенком О. М. Генеральна прокуратура України не знаходить можливостей до покарання. Та суть розлогої відповіді передає лише одне речення:
«Чинним законодавством, здійснення будь-якими органами та посадовими особами нагляду за законодавчою діяльністю парламенту та його посадових осіб не передбачено»
Коментарі тут зайві. Оскільки прокуратура дивним чином тягнула з відповіддю, для отримання результату розгляду заяви про злочин було надіслано звернення до Адміністрації Президента України, з використанням ресурсу www.vidkrytist.org.ua. Завдання цього порталу спростити подання запиту на отримання публічної інформації. В Законі України "Про доступ до публічної інформації" зазначається:
"Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача"
Але відповідь не тільки суперечить законодавству, але й визнає, що Адміністрація Президента України не контролює ситуацію у країні. Принаймні де знаходиться Генеральна прокуратура України посадовцям адміністрації не відомо. Що цікаво, знов же таки дивним чином, відповідь з прокуратури надійшла через день після відповіді з адміністрації.
