Умови створення міста комфортного для життя
Думаю кожен, хто багато подорожує відмічає для себе які міста подобаються більше, які менше, де зручніше, де комфортніше, де хочеться залишитись і приїхати знову, а звідки хочеться скоріше забратись.
Умовно рівень «якості» міста не завжди прямо залежить від «якості» країни де воно знаходиться. Так, приклад Боготи показує, що гарне місто можна створити не лише в розвиненій країні. Та й у нас, в Україні, є дуже різні міста. Я завжди задавався питанням, що лежить в основі привабливого міста, за рахунок чого воно стає таким?
Крім ряду об’єктивних факторів, що дають перевагу одним містам над іншими: географічне положення, наявність ресурсів, розвиток економіки країни, її інвестиційний клімат, є й суб’єктивні, що залежать від політики міської влади та активності міських жителів, їх поведінки. Часто вони грають вирішальну роль.
Як результат власного досвіду та читаючи історії розвитку різних міст, порівнюючи підходи різних архітекторів і урбаністів, для того, щоб перетворити місто в комфортне для життя, виділив би три основні умови:
1. Гуманізація міської політики. При прийнятті будь-яких рішень щодо розвитку міста, розподілу бюджетних коштів, пріоритетів міської політики , місцевій владі слід передусім орієнтуватись на наслідки для мешканців міста: чи підвищать такі рішення комфортність міського середовища. Тут величезне значення має зниження рівня корупції.
Наприклад, в інтересах розвитку економіки міста слід прокласти автостраду через паркову зону, але це спричинить погіршення якості міського середовища, тому таке рішення прийнято бути не може.
Місто повинно бути комфортним для життя, пересування, роботи і відпочинку всіх його мешканців. Гарне місто приваблює гарних людей. Комфортність привабить людей і гроші, що в результаті позитивно відіб’ється і на економіці міста.
2. Залучення громадськості до управління. Мешканці міста повинні залучатись міською владою до розробки, прийняття рішень, контролю за їх виконанням. Крім звичайних вже на сьогодні громадських слухань, новітні технології можуть надати більш широкі можливості в керуванні містом.
Наприклад чому б не створити систему електронного голосування та виносити за допомогою неї на розгляд найголовніші питання розвитку міста, наприклад прийняття генерального плану.
3. Використання людського капіталу (місто 2.0). Великий потенціал розвитку міста криється в самих його мешканцях, це вони перш за все зацікавлені у позитивних змінах і дуже часто вони самі готові прийняти участь у покращенні міста, свого двору: будівництві дитячого майданчика, посадці дерев тощо. Завдання міської влади - забезпечити людей необхідними ресурсами.
При здійсненні подібних невеличких заходів не комунальними службами, а самими мешканцями, будуть зекономлені кошти, які можуть бути використані на більш важливі загальноміські потреби. Якість отриманого результату буде більш високою, адже мешканці двору будуть набагато більш мотивовані ніж працівники комунального підприємства, які отримують мінімальну заробітню платню. Та й відношення до зробленого власноруч зовсім інше ніж, до того, що звалилось на голову само по собі.
Кожна людина в такому випадку може відчути себе не тільки мешканцем міста, а його творцем.
Все це ідеальні умови. Коли влада і громадськість взаємодіють один з одним для створення якісно нового міського середовища. На практиці може виявитись, що міська влада не розділяє думок городян, або люди не достатньо активні та не бажають брати участь у розбудові міста. В таких випадках: маємо те на, що заслуговуємо. Тим не менш, хоча ідеал і не можливий до нього необхідно прагнути, інакше поступ не можливий.
