Метро не тільки транспорт - це клубок емоцій

       Ви знаєте, що таке метро? Як часто ви їздите в метро?
    Кожен з нас знає, що метро є громадським транспортом. Люди за допомогою ескалаторів та сходинок спускаються під землю, де знаходяться вагони, що швидко перевозять нас з місця А в місце Б. Кожен з нас помічав негаразди і знає основні проблеми метро:
- проблема з вентиляцією (в якомусь вагоні холодно, а десь настільки душно, що навіть знята куртка не допомагає);
- непрацюючі ескалатори («досі ведуться дискусії», чому при великому потоці пасажирів часто працює тільки два ескалатори з чотирьох. Одні говорять, що керівництво метро економить кошти. Один викладач (не будемо називати прізвищ) якось зазначив, що можна на вході в метро встановити двері що обертаються, за допомогою руху пасажирів, а також вставити в підлогу певні пластини, які б енергію з кроків акумулювали та перетворювали в електоенергію й  відправляли в акумуляторі. Я не фізик, але як на мене, при такому потоці пасажирів думаю вироблялося б багато енергії). Інші говорять що це перевірка витривалості і терпіння пасажирів. А треті вказують на об'яви про ремонт і т.п.;
- пил та присутність не дуже приємних запахів на певних станціях і т.п. Є над чим працювати керівництву метро.
       Але метро, це не просто транспорт. Чи помічали ви, що воно змінюється? Так, так. Змінюється. Метро змінюється в залежності від часу доби та дня тижня. Зранку метро таке саме як і люди, трохи сонне і одночасно поспішаюче. Час від часу здається що метро перетворює пасажирів на зграї. Ви коли-небудь, стоячі на сходинках ескалатору дивились у низ? Якщо ні, обов'язково подивіться, бо люди в черзі до ескалаторів дуже схожі на зграю пінгвінів, що кучкуються разом в зимові дні). Вдень метро то напів пусе, то раптово наповнюється гуркотом тисяч кроків. А ввечері метро переповнене втомою.
        Метро стає таким самим як його постійні відвідувачі. Чи спостерігали ви за людьми, які кожен день їдуть в метро? Ви помічали, що більше і більше людей їдуть сумними і розчарованими, втомленими. Веселі пари в вагонах метро стають рідкістю. Так дивують люди, які з неванистю та відразою дивляться на закоханих.
       В будні дні метро наповнене поспіхом і клопотами. А от у вихідні метро стає веселішим, цікавішим. Чому? Тому що працюючі відпочивають і дають собі можливість розслабитись. Частинку щастя і радості привозять гості столиці, які приїзжають погуляти містом.

      Радує те, що пасажири продовжують читати літературу. Хтось повторює конспекти й навчається, а хтось читає художню літературу. І кожне слово прочитане в метро, кожне озвучене слово та мелодія з навушників, що звучать в вагонах наповнюють метро почуттями. Спостерігайте і прислухайтесь. Метро не тільки транспорт - це клубок емоцій.