День Соборності

Блог

     День Соборності України(а віднедавна День Соборності та Свободи) особисто для мене особливе і в той же час неоднозначне свято.
     Перш за все день знаменний тим, що в 1919 році дві частини України, розірвані імперіями, звільнились і об’єднались. Подія знакова і правильна в контексті самовизначення і прагнення єдності нації. Згодом в 1990 році 21-22 січня знову стає символом живої єдності України. Власне події такого рангу повинні визнаватись державними святами як нагадування перемог в складні часи.
     По-друге саме День Соборності ми обрали як дату створення Рівненського осередку команди Демократичного Альянсу рік назад і як дату звітно-виборчих конференцій на подальші роки.
     Якщо у вас дозріло питання, а чому ж він пише про день Соборності 25 січня, ніби ж уже пізно. Відповідаю. Соборність не одномоментна. В грудні 1991 року на референдумі українці назавжди обрали жити в незалежній соборній державі. З того моменту кожен день – день соборності, день єдності безвідносно до дати календаря.
     Знаково, що на початку ХХ століття керівництво кожної частини розуміло необхідність цілісності держави, а на початку ХХІ століття це чомусь не приходить в голову наших високопосадовців. Не приходить бо єдність не сумісна з поняттями "хапнуть", "оттяпать", "украсти".
     Не згадуватимемо всі ті безглузді аргументи, якими нас намагаються розділити. Так ми різні: за статтю, кольором очей та волосся, музичними вподобаннями і талантами. Різні і тим цікаві. Неповторні, але єдині в любові до української землі, могутнього Дніпра, карпатських гір.
     Знову підозрюю питання і закиди скептиків. Маю для вас одразу два приклади: команда Демократичного Альянсу та спільнота стипендіатів Завтра.UA – середовища де тебе однаково тепло приймуть незалежно від географії, політики та інших забобонів.
    

     Україну чекає ще багато випробувань, але поки ми разом - нас не зламати. Пліч-о-пліч ми виживемо і переможемо. Про це варто пам'ятати щодня!