Про те, як не треба поводитися з дітьми

12:14, 23.01.2012

Це мої короткі записки молодої мами про те, як не треба поводитися з дітьми.

Читати всім, хто має або планує колись мати дітей.

Люди, я не знаю, як ми виросли нормальними і як ми стали нормальними людьми з таким вихованням!

Моїй донечці 8 місяців. Це не багато, але за цей час я встигла прочитати багато різного матеріалу на тему виховання дітей, так як я звикла підходити до всього серйозно і різнобічно. Але головне – я просто думаю. Я тепер частенько буваю на дитячих майданчиках, в лікарнях і поліклініках, просто звертаю увагу на інших дітей та їх батьків.

Я не розумію, як ми з вами всі не повиростали наркоманами і вбивцями після того виховання, система якого панує у нашому суспільстві. Це ціла група, кіпа стереотипів і усталених поглядів, методів. Я не знаю, звідки це взялося, не поглиблююся в історію виховання, мене цікавить процес і результат.

В нашому суспільстві дітей не поважають, принижують, не сприймають їх за людей взагалі, всіма можливими винахідливими методами ломають їх особистості. Це висновки, тепер докази. Наведу декілька прикладів:

1) Ми з дитинства лякаємо дітей і потім дивуємося, чому у віці 30 років всі п’ють корвалол і різні інші седативні препарати:

«Не будеш кушати, бабайка (бармалей, чудовисько, Баба Яга, міліціонер) тебе забере».

2) Дитина плаче з якихось дуже важливих і серйозних причин у магазині. Повз проходить якась жінка похилого віку «Ти чого плачеш, маму не слухаєшся? Зараз я тебе заберу». І мама ще підхопить «Так, будеш плакати, віддам тебе тьоті і піду додому». Люди, це травма! Дитині і так погано, а тут ще перед нею з’являється ймовірність розлуки з найдорожчою людиною лише через те, що вона (дитина) сміла висловити своє невдоволення чимось. Ось так ми рабів і виховуємо: «Не плач, слухайся маму, не канюч іграшки, не ори, не кашляй» - та ми ж самого дитинства обмежуємо маленькі особистості, забороняючи робити абсолютно природні речі (як висловлювання незадоволення, прояви просто поганого настрою, а тим паче – фізіологічні прояви як кашель, небажання їсти, спати).

3)«Припиниш плакати – мама дасть тобі цукерку» - а потім ми дивуємося, що люди цінностей не мають, принципів і продають голоси за гречку? Та ми ж купляємо своїх дітей, привчаємо їх не висловлювати своє «Я» в обмін на матеріальні цінності! В такій ситуації, якби дитина могла формулювати свої думки так, як дорослі, вона б вам сказала «Мама, я плачу, тому що вважаю цю ситуацію неприпустимою, я хочу цю ляльку, вона мені подобається, ти мені минулого разу купила те, що я просила і я абсолютно не розумію, що змінилося і як це «нема грошей»».

4) Або ще краще «Погана дівчинка, чого ти ревеш, чого маму не слухаєш? Не будеш їсти кашу, мама тебе не буде любити» - відірвати б язика тим матерям, які таке кажуть! Ми то з вами бували на тренінгах і знаємор, що НІКОЛИ не можна оцінювати людину, треба оцінювати її вчинки і тим паче неприпустимо загрожувати нелюбов’ю.

 Ось вам декілька висновків і принципів поводження з дітьми:

1. Дитина – це така сама людина як і всі, просто маленького розміру. У дітей є розум, душа, серце, почуття. Діти теж аналізують і реагують на оточуюче середовище. Дітей треба не лише любити,а й поважати.

2. Не купляйте дитину. Якщо ви хочете від неї якогось певного вчинку, ігноруйт е те,що вам не подобається і заохочуйте те,що подобається. Заоохочуйте добрим словом, обіймами.

3. Якщо не знаєте, як повестися з дитиною (своєю чи чужою) поставте себе на її місце, задайте питання "Що б я відчувала у цій ситуації?".Одразу визначуться причини поганої поведінки і сліз.

4. Добре думайте, що ви говорите. Бо нас з вами оточують тисячі стереотипів і усталених понять, ми робимо і говоримо деякі слова і не замислюємося про їх доцільність, про ту шкоду, яку вони можуть нанести, просто тому, що так робили і роблять наші матері і бабці. Це такі вирази усталені,які ми вимовляємо,не замислюючись.

Я витратила свій час на це писання з надією, що діючі батьки замислються, а майбутні – хоча б збережуть цю нотатку у себе у комп’ютерах і прочитають це тоді, коли стане у нагоді.

Мені ще багато є чого сказати з цього приводу, але як зазвичай не вистачає терпіння написати все це. Тому, в кого виникають питання про дітей - звертайтеся,обговоримо і допоможемо один одному )