Втома від влади

Минулого тижня подивився пряму лінію з Путіним. На тлі зростання невдоволення та протестів в Росії особливо цікавою була його відповідь про відмову від балотування на посаду Президента. Відповідь була аж надто в стилі Лукашенко - нехай народ вирішує.

Під кінець року, як всі порядні люди, яким в цій країні доводиться працювати за себе і за непорядних, я відчуваю неймовірну втому. І от будучи дуже втомленим я дивлюся на Путіна і думаю, чому він не втомлений? Адже 12 років на одній роботі - будь-кого може знудити. Зрештою, йому не варто переживати за кусок хліба чи пенсію. Не варто переживати і за те, що його посадять чи щось подібне: якби там не було рівень підтримки всеодно великий, а при відході можна гарантії вибити. І от я дивлюсь і думаю: чому ж він все-таки невтомлений?

Я вивів для себе дві причини, чому людина може не втомлюватись від роботи: або вона просто нічого не робить на роботі, або робота просто механічна. Думаю, що з Путіним другий випадок. За 12 років в нього все стабільно: зранку машина забрала, прийшов підписав документи, провів наради, виступив на якомусь заході, вернувся додому (в баню, до коханки, ще кудись).  Все стабільно - від чого втомлюватись? Такий собі бюрократичний цар.

Натомість політик, який постіно здійснює реформи, мусить в голові тримати гігабайти інформації, мусить переживати за кожен крок і результат, мусить викладатись на 18 годин на добу. Це людина, яка живе тим, що робить, і так чи інакше під кінець року вона завжди буде відчувати виснаження. І, звісно, витримати такий режим 12 років - майже не реально. 

Тому те, що Путін - не втомився, це означає, що він скоріше не напрягався. Путін скоріше механічний чиновник, ніж видатний реформатор. Тому не відповідність між його діями і вимогами динамічної епохи була всього питанням часу.

Це ж варто зрозуміти і його українському послідовнику.