Навіщо киянам телебачення? Діалоги про місто

14:44, 24.07.2015

Про муніципальні медіа в країні:Чи мусять вони існувати? За який рахунок?  Хто їх має очолювати?

Кожен киянин із власної кишені оплачує роботу комунальних ЗМІ. На утримання газет, радіо- і телеканалу йдуть мільйони гривень. Що транслюють ці ЗМІ, наскільки вони, взагалі, спроможні критично оцінювати роботу столичної влади і чи потрібні ЗМІ такої форми киянам?

Про це говорили  під час четвертого  майданчика  публічних дебатів про Київ у четвер, 23 липня.

Свою думку прийшли озвучити експерти та журналісти, зокрема:

Наталка Соколенко, журналістка, заступниця голови партії ДемАльянс

Ігор Розкладай, юрист Інституту медіа права

Модерувала дискусію Світлана Остапа, журналіст «Телекритики»

 Про муніципальні ЗМІ столиці

 В Києві діє муніципальний канал ТРК «Київ»  та два  друковані видання, газета «Хрещатик» і «Вечірній Київ», які обійдуться киянам в 40 млн грн цього року. Саме стільки виділили чиновники зі столичного бюджету на утримання  комунальних мовників, зокрема 20 млн. грн. йде на телеканал «Київ».  

«Зарплата редакторів і журналістів цих ЗМІ, є низькою, її прирівнюють до зарплатні державного службовців, надбавки йдуть лише за рахунок проданої реклами телеканалом»,- зазначила модератор дискусії Світлана Остапа.

Проте, не завжди кияни отримують якісну інформацію про своє місто, як правило комунальні ЗМІ досить часто є заангажованими, перетворюються на  піарників мерів, чи окремих чиновників.

 «Я подивилась новини на телеканалі Київ за 5 квітня,  де  "СТН – Столичні телевізійні новини" показали мера Києва Віталія Кличко -9 разів, заступника  Кличка Ніконова- 4, різного роду чиновників КМДА і керівники комунальних підприємств-17 разів, і це при тому, що депутатів Київради -3 рази, а  громадських активістів-1»,- зазначила Наталка Соколенко.

Питання виникає, хто має висвітлювати ці події, які виникають в Києві?

Про реформи: СУСПІЛЬНЕ ТЕЛЕБАЧЕННЯ

З квітня в силу вступив Закон "Про суспільне телебачення". Це означає усі обласні державні телерадіокомпанії переходять до нової структури – у Національну Суспільну Телерадіокомпанію України (НСТУ). Якщо дотепер керівників в обласні державні телерадіокомпанії призначав Кабінет міністрів за погодженням із головою облдержадміністрації, то тепер регіональні державні компанії повністю звільняють від будь-якої залежності від влади – чи то місцевої, чи то центральної. Керівників призначатиме Наглядова рада НСТУ (яка складатиметься із представників всіх фракцій парламенту і 9-тьох представників громадських організацій), або трудові колективи висуватимуть кандидатів на керівну посаду, а Наглядова рада їх затверджуватиме (механізм має бути прописано в статуті НСТУ).

«Обласна ТРК, яка увійде в національну суспільну телерадіокомпанію  і фінансуватиметься на пряму з державного бюджету,  має незалежно  висвітлювати те, що відбувається у Києві та області, і не мати жодного стосунку до чиновників»,- прокоментувала новий закон Соколенко.

«Я ще раз повторю позицію ДемАльянсу:  телеканал «Київ», газета «Хрещатик»  і «Вечірній Київ» підлягають ліквідації. Талановиті журналісти знайдуть роботу після проходження відкритого конкурсу в обласну державну телерадіокомпанію»,- додала демальянсівка.

В перехідних положеннях  нового закону про суспільного мовника, як зазначає  юрист Ігор Розкладай, прописали  норму про мовлення громад. 

«Журналістика - це незалежна діяльність, а не обслуговування  групи політиків чи партій. Мовлення громад - це не комерційне мовлення, громадяни самі розуміють, що мають потребу в якісному локальному продукту. За інформацію потрібно платити, якщо не платите ви, хтось платить за вас»,- зазначив Ігор.

Про реформи: ДРУКОВАНІ ЗМІ

Близько 550 друкованих видань  отримують фінансування з місцевих бюджетів. В таких містах, як Харків, видатки з бюджету на утримання ЗМІ сягають мільйонів. На  харківську газету з грошей платників податків виділяється 8 млн. грн.

Таку статистику озвучив Ігор Розкладай,  експерт, юрист Інституту медіа права.

«Про їх якість треба запитати харків'ян. Це також ще і  не справедлива конкуренція на ринку  друкованих ЗМІ. Зазвичай вони наближені до мера чи до голови сільради, взалежності від рівня газети. Вони мають бути реформовані»,- прокоментував Розкладай

Експерт озвучив загалом кілька варіантів, від ліквідації, до приватизації колективом редакторів, що працюють у цих медіа.

«Є кілька варіантів що з цим робити. Перше - це ліквідація, друге - це перетворення на бюлетень. В  таких виданнях публікуються рішення міської чи сільської ради, без створення  редакції. Архіви рішень ради на сьогодні досить складно дістати»,- зазначає  Ігор Розкладай.

«Інший варіант це приватизація. Якщо  колектив редакторів бачить в собі сили забрати  на себе це видання, вони його приватизують. Зараз є близько 100 редакцій в Україні які готові пройти таким шляхом. Якщо колектив не готовий, а бренд  відомий, то виставляється на приватизацію в загальному порядку»,- наголосив експерт.

Висновки експертів

Наприкінці «Діалогів про місто» експерти традиційно підбивають підсумки дебатів.

«Друковані комунальні ЗМІ  потрібно відпускати у вільне плавання, або реформувати їх у так звані бюлетені. Телеканал столиці перетворити в суспільне телебачення Києва, убезпечити від впливу місцевої влади», - підсумки зустрічі озвучила модератор Світлана Остапа.