Матеріали відкритої дискусії "2014-2016. Що не зробив Порошенко. Що можемо зробити ми"

11:06, 30.05.2016

Наталка Соколенко: “Після Революції Гідності ми зрозуміли: не можна очікувати, що Президент Порошенко зробить все сам. Зміни у цій країні залежать від кожного з нас і їх треба робити постійно”.

Василь Гацько: “Сьогодні сили революції загнали назад у Михайлівський собор”.

У четвер, 26 травня, у парку ім. Т. Шевченка у Києві політична партія “ДемАльянс” провела перші в цьому році “Діалоги про Країну” - розширений варіант дискусійного майданчика минулого року, на якому обговорювалися проблеми міста Києва та його мешканців. Цього ж року ми вирішили піднятися на рівень вище і поговорити про стан справ у всій країні.

Приводом і темою для першого громадського обговорення стали два роки на посаді Президента України Петра Порошенка. Що він зміг зробити, що не зміг, і що у цих обставинах можемо зробити ми, щоб життя в країні стало краще.

В дискусії, яка була поділена на три частини, приймали участь: голова партії ДемАльянс Василь Гацько; народна депутатка України Світлана Заліщук; філософ Сергій Дацюк. Умовно три частини називалися так: “Війна і мир”; “Корупція та офшорний скандал Президента”; “Реформи”.

Відеозапис події дивіться за посиланням.

Частина перша: “Війна і мир”.

Сергій Дацюк:

“Якщо подивитись на досягнення, які декларує АП та Президент, багато з них не є важливими. Увесь народ, уся країна очікують важливих реформ, але Президент самоусувся від економічних справ, а займається армією та зовнішньою політикою . Майже все робиться лише з точки зору піару”

Здобутки Президента: силою армії, громади прифронтових областей та людей, які там живуть, зруйнований проект Новоросія.  Вони не побажали, щоб у них виникнув Руській мір. Відновлене мирне життя на двох третинах колись окупованих територій. Відновлено армію, яка може протистояти нерегулярним збройним формуванням.

Регулярній армії РФ ми поки що протистояти не можемо. Задокументовано злочини РФ на Донбасі та у Криму. Постійно з полону бойовиків та навіть з території РФ звільняють українців.

Сумнівні здобутки: Мінські перемовини, у які країну втягнув Президент, бо почав торгувати Конституцією, і цим самим перевищив посадові повноваження, у той час, коли США та Європа стомлюються від цього конфлікту, а Україна все ще беззахисна з повітря і моря.

Негативні здобутки: не здійснив обіцяні 50 реформ; не став державним діячем, залишився бізнесменом, уклав олігархічний консенсус.

Президент - не лідер. Вихід лише у перевиборах.

Світлана Заліщук:

“Нова влада - історія партнерства. Ми вас призначаємо, тож ми вимагаємо чесність, прозорість та результати”.

Щодо питання війни і миру.  По-перше, це війна Путіна проти Заходу, а ми, Україна - передовий фронт. Так склалося історично і геополітично. По-друге, це наш незворотній курс на євроатлантичну інтеграцію, який підтримує мінімум 60% населення. Ми скасували позаблоковість. Ми вперше призначили Віце-премєра з питань інтеграції. По-третє, Путін буде намагатися усіма силами зупинити цей рух і продовжити війну, яка буде нас затримувати. Без України РФ не може зберегти статус-кво і знову ствердити своє лідерство у регіоні.

Наразі ми маємо три рівні конфлікту: Росія проти світу, Росія проти України, інші погляди людей, які живуть у Криму та на Донбасі і внутрішні проблеми України.

Укладені Мінські угоди - це вирішення лише 3-го рівня конфлікту. Вони жодним чином не вирішують цієї проблеми глобально. Що ми можемо робити? Наприклад, жорстко контролювати закупівлі Міноборони та взагалі здійснювати жорсткий контроль над силовим блоком країни.

Василь Гацько:

“Мінські угоди прямо протирічать інтересам України. Легитимізація дестабілізації України. Повна пастка, в яку ми себе загнали і яка послаблює владу, у тому числі, самого Порошенка і не має підтримки у народу. Ми наголошуємо, що вони не на користь Україні”.

Загалом, в цілому, в країні триває революція. Але Президент - на чолі контрреволюції, бо у Відні він напередодні виборів домовився з Фірташем. Далі, коли ми чуємо, що суддям дзвонять з Банкової, які приговори виносити - це контрреволюція. Коли депутати з БПП набирають “тушок” у коаліцію - це контрреволюція. Коли Кононенко встановлює контроль над держ підприємствами, це теж саме! І також, коли на Різницьку до ГПУ йдуть повідомлення з Банкової, кого садити, а кого - милувати. Усе це контрреволюція.

Що ми могли б зробити?

Дві речі: перше, ми не створили альтернативу, яка б могла б стати заміною правлячому класу. В найближчий час перед нами - три завдання.

1. Зупинити відкат назад. Влада ігнорує інтереси Революції та чинить опір реформам; ми повинні знайти можливості відповідати. Можливо, вуличними протестами нових поміркованих сил. Президент має отримувати прочухану за свої дії, коли вони суперечать інтересам України.

2. Підготовка заміни. Взяти владу в свої руки. Нажаль, наразі немає армії громадських активістів та експертів, але їх треба постійно створювати. Об'єднання здорових реформ-сил.

3. Заміна правлячого класу. Зміни напряму пов'язані з людьми, які можуть це зробити і які будуть до цього готові.

Частина друга: “Офшорний скандал”.

Світлана Заліщук:

“Що буде з бізнесом Президента? Він його обіцяв продати. Його пряма цитата: офшори будуть прибрані і закриті. Але що в реальності? Ієрархія нечесності від Президента Порошенка. У світі по-іншому реагують на це. Я була співавтором постанови про створення ТСК щодо розслідування офшорних справ. ТСК динамили довгий час, уникали розмови, бо це політична корупція”.

Самі офшори не є прокляттям. Вони існують у всьому світу. Це легальна оптимізація податків. Зовсім інша справа , коли президент України, країни у такому скрутному становищі, використовує офшори для розвитку свого бізнесу, хочак мав би сам ініціювати створення ТСК.

Василь Гацько:

“На виборах 25 травня 2014 року українці обрали олігарха. Сьогодні все це - наслідок”.

Якби Порошенко продав бізнес і створив ТСК по офшорам - він мав шанс змінити все, але він цього не зробив.

С.Дацюк:

“Дуже мало тих, які справді від Майдану потрапили у політику, не скурвились. Зараз Іх не видно і не чути. Можливо, їх підкупили і вони тепер просто автоматично підіймають руки за вигідні закони”.

Частина третя: “Реформи в країні”

Василь Гацько:

“Прокуратура мала бути оновлена, але ми не бачимо прогресу. Зі 174 місцевих прокурорів, які мали прийти нові, більшість прийшли старі. Інші - це їх заступники. Парламент зламали через коліно. Генпрокурор прямо залежний від Президента. Боротьби з корупцією немає. З судами теж - нуль прогресу”.

Насправді, є ще одна важлива реформа, яку зараз активно саботують. Це доступ до політики, створення справжньої конкуренції. Наразі доступ майже закритий. Не секрет, що українська політика - одна з найдорожчих у світі.  Нові сили мають обмежений доступ до медіа, бо їх контролюють олігархи. Чиниться великий опір, щоб ця реформа не відбувалася. Згадаймо, що обіцяв сам Президент Порошенко? Що будуть відкриті списки, що мажоритарки більше не буде. Не зроблено, система залишається стара.

Ми маємо змінити виборчі правила, знищити систему мажоритарки, оновити склад ЦВК, у якого вже два роки, як закінчилися повноваження, а вони до сих пір сидять там. Якщо до політики буде відкритий доступ, то заміна прийде швидко. Додатково: створити платформу для електронного голосування.

Як? В Україні є два шляхи: або вулиця, або Обама з Меркель.

Сергій Дацюк:

“Систему ще не перемогли. Вона пручається. Коли ви щось зробили, будьте готові, що через півроку воно відкотиться назад”.

Маємо визнати: наш потенціал реформ майже вичерпався. Зазвичай це один-два роки, у нас він був подовжений через війну. Єдиний вихід - перевибори Якщо ні, то наступить стагнація та ще більший економічний відкат. Дрібні речі  як робилися за інерцією, так і будуть робитися, а реформи будуть млявими. Плюс варто враховувати вплив зовнішніх факторів у світі.

Світлана Заліщук:

“Будувати нові сили, поки ще не пізно”

Якби вибори до Парламенту проводились у травні, то виграв би Оппоблок. Якби вибори Президента - Ляшко або Тимошенко.

І це реальна загроза. Поки ще вікно можливостей відкрито, ми маємо будувати нові сили, об’єднувати людей навколо нових інституцій. Ми повинні знайти спосіб, як побудувати їх. Ми не повинні більше погоджуватися на запрошення. Натомість - побудувати заміну і очолити ці рейтинги. Побудувати механізми перемоги цих сил.

Обіціянка Порошенка не виконана  - у політиці майже немає нових людей, нового покоління.

Дуже боюся, що це втрачений час. Ми зробили дуже багато за два роки. Ухвалили фінансування партій з бюджету,  відкрили усі реєстри власності, статки та біографії депутатів, антикорупційне законодавство… Але це лише 10% від того, що було заплановано. Наша остання надія - що ті, хто прийде на зміну цій владі, зроблять 90% того, що не встигли або не змогли зробити ми.

Текст і відео підготував Анатолій Максимов.