Євгенія Матейчук: 22 млн вдалось повернути людям завдяки двом акціям

02:00, 21.01.2013

Автор: Адміністратор

Голова Миколаївського Демократичного Альянсу Євгенія Матейчук: "22 мійльони гривень вдалось повернути людям завдяки двом масовим, гарно спланованим, публічним заходам".

Невиплата зарплат – поширена проблема в Україні. Українці чекають на свої зарплати місяцями, а іноді і роками, без жодної надії отримати свої кровні. Завдяки активній боротьбі демальянсівців на одну проблему в цій сфері стало менше: працівники Миколаївського суднобудівного заводу отримали 22 мільйони гривень заборгованості. Про успіх в боротьбі з невиплатою зарплат розповідає Євгенія Матейчук, голова Миколаївського обласного осередку партії Демократичний Альянс.

Євгеніє, після піврічної боротьби вам вдалось повернути 22 мійльони гривень заборгованості по зарплаті Миколаївського суднобудівного заводу ім. 61 комунара. З чого все почалось?

До нас зателефонували представники профспілки заводу і попросили допомогти вирішити проблему з заборгованістю по заробітній платі, яка вже накопичується протягом чотирьох років, бо до цього вони проводили кілька акцій, але наслідком  їх було одне - обіцянки від влади. Люди були готові навіть блокувати дороги, оскільки на заводі працюють сім’ями, і коли ні чоловік, ні дружина не отримують заробітню плату, то на що вони мають жити. В розмові з однією з працівниць заводу виявилось, що завод заборгував їй і чоловікові майже 90 тисяч гривень. Звичайно, що ми не могли стояти осторонь такої ситуації. Так і почалась наша співпраця.

Чим була викликана така велика заборгованість перед працівниками?

По-перше, поганий менеджмент. Коли голова профспілки направляв документи щодо ситуації з розкраданням майна й невиплатою заробітньої плати, то ніякої реакції з боку адамністрації не було. Додам, що була направлена не одна заява, скарга, про ситуацію на заводі до народних депутатів, президента. А самі працівники заводу, майже 90% з усіх, мають на руках постанови суду, який зобов’язує завод виплатити борги. Та справа не рухалась.

По-друге, в державній обласній адміністрації, під яку не одноразово виходили заводчани, лише годували обіцянками, що як тільки буде реалізоване майно заводу, то з тих коштів і буде виплачений борг. Частину майна планували продати Агрофірмі “НІБУЛОН”, тому губернатор і направляв офіційне звернення до гендиректора фірми А. Вадатурського, щоб той взяв участь в торгах. Та через невигідні умови А. Вадатурський відмовився від купівлі.

По-третє, є припущення, що завод намагаються довести до банкрутства і продати “зацікавленим” особам за копійки, списавши всі борги. І припущення не безпідставні, бо всі державні замовлення, які може добре виконувати саме цей суднобудівний завод йдуть на приватні підприємства.

Чи мала місце корупція на заводі?

Так. Про схеми реалізації майна заводу за безцінь на ринку ми дізнались від голови профспілки заводу Головченка Миколи Яковича. Сплав металу, який можна на ринку продати за 60 гривень, продавалось за майже 13 гривнь. Крім схем дешевого збуту з заводу постійно таємно ввечері, після 5 години, вивозилось обладнання - труби, станки дороговартісні.

Голова профспілки заводу протягом довгого часу збирав всю інформацію, постійно направляв її до адміністрації заводу і не тільки, та ніяких дій з боку керівництва не було. До того ж, керівництво постійно змінювалось, а самі директори не несли відповідальності за недолуге керівництво і заборгованість перед працівниками заводу.

Чому влада раніше не реагувала на проблеми з виплатою зарплат?

Тому що влада намагаєтьяся довести його до банкрутства, списати борги і продати.

Завдяки яким крокам вам вдалося добитися повернення коштів?

Почну спочатку. В серпні, коли в місто приїхав прем’єр-міністр, ми вирішили, що це чудовий привід йому особисто віддати документи про всі проблеми, які спіткали завод, і нехай він в присутністі ЗМІ пообіцяє її вирішити. І так воно і сталось. Спочатку під час акції від Азарова пікетувальників відгородили "парканом" з міліціянтів, та шум, викрики і багато представників ЗМІ змусили його підійти до нас і голова профспілки все віддав.

Вже на наступний день була проведена нарада, організована прем’єр-міністром, на якій було вирішено перерахувати 100 тисяч гривень на закриття боргів по заробітній платі на підприємстві “Укроборонпром”, до якого і входить Миколаївський суднобудівний завод ім. 61 комунара. Через тиждень було повернуто 9 мільйонів гривень. Варто зазначити, що саме з цього періоду на заводі почали свою перевірку наявності фактів розкрадання майна УБЕЗ.

Далі, в день приїзду в місто Президента, було одночасно подано майже 900 заяв про злочин на генерального директора заводу Єгорова Едуарда, губернатора Круглова Миколу  та голову Укроборонпрому Громова Сергія за статтями не виплати заробітньої плати. Після цього було повернуто ще 11 мільйонів гривень і відкрито кримінальну справу на генерального директора заводу. Складу злочину в діях губернатора та голови Укроборонпрому не знайшли. Хоча це і не дивно, розібрались з найнижчим “звеном” та і все.

Чи підтримував вас ще хтось в цій боротьбі, окрім працівників заводу?

Журналісти, які тримали тему в топі.

Чи вдасться повернути решту боргу?

До Нового року планувалось повернути ще 9 мільйонів гривень, що залишились з 32 мільйони. Та нічого в цьому напрямку досі не зробили. Тут головне - бажання самих працівників повернути, а ми зробимо все можливе, щоб їм допомогти у цьому. А оскільки бажання є, то і ці кошти повернемо.

Чи будуть покарані винні у створенні боргу по зарплаті? Яке покарання їм загрожує?

Як я вже казала, відкрита кримінальна справа на гендиректора заводу за статтею не виплати заробітньої плати, на заводі працює УБЕЗ. Це єдине, чого нам поки вдалось добитись. Та якщо влада сама зацікавлена у такій плачевній ситуації на заводі, то ясно, що і “своїх” садити і карати не буде. Губернатор Микола Круглов, який безпосередньо винен у тому стані, що коїться на заводі - “своя” людина у владі. Конфлікт інтересів влади і простого робітника заводу.

На вашу думку, чи можливо поширити успішний досвід боротьби на інші випадки злісних невиплат заробітної плати?

В серпні, коли ми проводили акцію, така ж приблизно ситуація була і в Харкові на приладобудівному заводі ім. Шевченка, де заборговність сягає близько 30 мільйонів гривень. Та лише в вересні їм було виділено 10 мільйонів гривень.

Дуже гарний приклад з відстоюванням прав профспілковою організацією Севєродонецького об’еднання Азот.

Звичайно, що подібний досвід просто повинен бути поширеним. Але він буде успішним тільки завдяки роботі в напрямку відстоюванню своїх прав самими постраждалими і знайти гарну підтримку. Без цього  далеко не заїдеш.

Головне у роботі було - публічність і масовість виступів. Скажімо, 22 мільйони гривень вдалось повернути завдяки двом масовим, гарно спланованим, публічним заходам.