Як стати другом Марини Павленчик або крик душі про "Рік БЕЗ молоді"
02:00, 04.12.2009
Автор: Адміністратор
Захист прав – це мистецтво. Уміння ставати на захист власних прав та інтересів – найсправжніший талант. Але якщо ви володієте ще й бажанням розвивати цей талант – тоді або ви мій знайомий, або… скоро ним станете.
Уже чую потік запитань «З якого це дива?», «Що, правда?;)» і тому подібні.
Ось вам відповідь. Справа в тому, що обставини сьогодення спонукають нас – молодих, активних і талановитих у зазначеній вище сфері хлопців та дівчат – до мобілізації усіх сил та ресурсів, якими наділяє нас талант – талант захищати свої права та протистояти свавіллю.
Дуже сподіваюсь, що до цього речення вже стало хоч трошки зрозуміло, що річ піде про державну молодіжну політику. Точніше, про її фактичну відсутність, що яскраво виразилось в провалі «Року молоді в Україні».
2009 рік – Рік молоді? Ви у цьому впевнені, пане Міністре? Тому, що молодь, очевидно, не дуже. А саме, дуже НЕ. У своїх виступах Ви неодноразово зазначали «пріоритетні напрями діяльності». Рік молоді 2009 – був ще однією стезею, пройшовши яку Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту мало б зробити ще одну відчайдушну спробу довести суспільству свою небайдужість. Та життя така штука, що після обрання шляху не завжди їм ідуть. Трапляється, що звук не співпадає з відео на екрані. Що слова та папери розходяться із діями.
Це сталося і з Роком молоді. Абсолютний провал – починаючи із аспектів інформування й завершуючи найважливішим – (не)реалізацією прийнятих програм, їх скороченням у порівнянні з минулим роком.
Активна молодь – не з тих, хто залишиться осторонь. На нашу думку бути байдужим сьогодні – злочин. По відношенню до самих себе. До своєї держави, яка, до речі, не є синонімом слова «влада».
Якщо не ми, тоді хто? Сьогодні ми закликаємо вас не залишатися пасивними та підтримати ініціативу – адже єдність завжди була і буде рушійною силою змін та втілення сподівань.
Марина Павленчик
Київський міський осередок
ВМГО "Демократичний Альянс"
