"И сие то есть быть щасливым,
познать себе или свою природу
взяться за свою долю и пребывать с частию
себе сродною от всеобщий должности".
Сковорода, "Буквар світу"

Новим смислом життєдіяльності української політичної еліти та громадян має стати побудова суспільства сродної праці. Фундаментальним каменем такого суспільства є вільна людина, яка працює, розвивається і реалізовує себе у тому, що їй найбільше відповідає.

Стрімкий розвиток технологій, щохвилинні інновації, загальне зростання добробуту в країнах Заходу, глобальні комунікації тощо, все це не могло не позначитись на структурі суспільства.

Фактично, таке осмислення цілей суспільного розвитку пов’язане із матеріальним розумінням людського щастя: людина щаслива, коли в неї все є.

Логічним наслідком такої політики та ринкової динаміки стали кредити, які впродовж тривалого часу забезпечували існування суспільства добробуту. Однак, ця модель вичерпала себе і виродилась в суспільство споживання.

Найбільша проблема суспільства споживання – це Рівність трактується у сковородівському "неравное всем равенство" або рівність унікальностей. Людина, яка реалізовує свій потенціал в сродній праці, завжди буде унікальною, окремим джерелом інновацій.

Взаємовідносини у суспільстві сродної праці будуються на сприйнятті людьми один одного як партнерів. Кожна людина через самореалізацію здійснює внесок в загальний добробут і збільшує можливості іншого.

На суспільному рівні успіх однієї людини, реалізація її інноваційного потенціалу, є спільним успіхом. Наприклад, забезпечивши умови розвитку талановитого науковця-медика – суспільство отримує унікальні ліки, які, безумовно, можна вважати загальним успіхом.

Людина, яка прагне розвиватись, сприймає матеріальні предмети як можливості, а не як ціль. Вона самостверджується через самореалізацію, а не через існування "інших невдах".

Смисл суспільства сродної праці ставить нові завдання та мотиви перед українським суспільством. Передовсім – це організація колективної дії та побудова відповідної моделі держави, яка буде інструментом досягнення нового майбутнього.

Хоча ця модель має суто українські історичні витоки, вона є цивілізаційною по своїй суті, оскільки пропонує новий вид мотивацій та взаємовідносин, а тому може бути застосована в інших суспільствах.

https://www.pravda.com.ua/articles/2010/03/29/4897108/