Пропозиції щодо активізації роботи УЕРР на Схід. - Пропозиції підготовлені міжнародним секретарем ХДМУ, Галиною Фоменченко ХДМУ щодо реформування молодіжного крила Народної партії Європи. Для відкритого обговорення усіма членами

02:00, 07.02.2003

Автор: Адміністратор

На сьогоднішній день очевидним є той факт, що основна діяльність та активність УЕРР зосереджена на території Західної Європи. Абсолютно зрозуміло, що оскільки УЕРР є молодіжним крилом ЕРР, організація має притримуватись основних напрямків і пріорітетів діяльності цієї партії. Але разом з тим нам здається, що УЕРР будучи молодіжною прогресивною організацією має більш активно проводити політику інтеграції і поширювати свою діяльність в регіони, які ще не є членами ЄС, але, безперечно, є частиною Європи.

Цю частину Європи ми би хотіли розділити на 3 основні групи: країни Центральної Європи, Балканські країни, країни Східної Європи (пострадянські країни).

1. Країни Центральної Європи. Мова буде іти про країни апліканти ЄС, 8 із яких належать до регіону Ценральної Європи (Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина, Словакія, Латвія, Естонія, Літва). В порівнянні з двома іншими групами ця група є дуже важливою для інших країн, які мають намір в майбутньому інтегруватись в ЄС. Після розширення ЄС кордони пройдуть по теріторіях, які мають такі економічні, цивілізаційні та політичні відмінності, з якими Заходу ще не доводилось стикатись. Саме тому роль Центральної Європи є ключовою в цьому регіоні.

Молодіжні організації цього регіону відрізняються від молодіжних організацій країн Західної Європи. На відміну від західних організацій, які мають, як правило, тривалу історію розвитку і діяльність яких побудована на досвіді попередніх поколінь, у молодіжних організацій Центральної Європи процес створення і становлення проходив лише протягом останніх 10 років. На просторі постсоціалістичних країн молодіжні організації цього регіону мають певні переваги, оскільки вони раніше почали процес євроінтеграції. Враховуючи близкість менталітету та схожість державного устрою впродовж значного періоду історії для них є більш зрозумілими проблеми, з якими стикається молодіжний рух посткомуністичного простору Європи. Саме тому ці організації можуть стати мостом до більш глибокої інтеграції організацій Південно-Східної та Східної Європи в євроструктури.

2. Країни Південно-Східної Європи. Цей регіон є досить важливим для збереження безпеки та стабільності в Європі. До нього належать таки країни: Сербія, Македонія, Албанія, Хорватія, Боснія і Герциговина, Румунія, Болгарія. Хоча після останнього самміту НАТО Болгарія та Румунія починають відокремлюватись від цієї групи, активно інтегруючись в європейські структури. Останні вибори в Сербії і Боснії стали черговим застереженням для Європи - виборці не виправдали сподівань Заходу. В Боснії вони віддали свої голоси націоналістам, продемонструвавши несприйняття запропонованих США та Європою реформ. Результати виборів в Сербії були визначені недійсними через низьку явку населення, що виявило недовіру громадян до можливості проведення демократичних виборів. Результатом виборів в цих країнах може бути посилення політичної нестабільності і продовження етнічного розколу, що не сприятиме розвитку регіону з точки зору інтеграції в політичне та економічне життя Європи.

УЕРР на протязі своєї діяльності приділяла значну увагу цьому регіону. Свідченням тому є неодноразове проведення Балканських конференцій з запрошенням великої кількості молодіжних організацій цього регіону. Це сприяло обговоренню проблем цього регіону в середовищі УЕРР. Проте сьогодні в УЕРР організації Балканських країн практично не презентовані.

3. Східна Європа. Ми спробуємо більш детально зупинитись на даному регіоні, оскільки із всіх трьох він є найбільш неінтегрованим в європейські структури, в ЕРР, УЕРР. Але, на наш погляд, є досить великим та важливим для Європи.

Територія Східної Європи, а саме країни колишнього Радянського Союзу географічно становить значну частину Європи. Населення тільки 7 країн (Україна, Росія, Білорусь, Молдова, Вірменія, Азербайджан та Грузія), які на сьогодні є поза процесом євроінтеграції, складає біля 230 млн. громадян. А за територією та володінням природними ресурсами ці країни можуть конкурувати з Європейським Союзом. Ігнорувати таке сусідство країнам ЄС стає все складніше, особливо враховуючи спільність майбутніх кордонів. Наприклад, Україна межує з 4 країнами-кандидатами (Польща, Словакія, Угорщина та Румунія). Росія після наступної хвилі розширення ЄС буде мати спільний з Європою кордон довжиною 2000 км.

Після розпаду Радянського Союзу перед новоствореними країнами стояла дилема: створити нове геополітичне об’єднання, яке буде конкурувати з іншими світовими центрами впливу чи визначити свою незалежність та виявити своє прагнення до європейських інтеграційних процесів. Досі всі ці країни об’єднують спільні проблеми: розвиток громадянського суспільства, затвердження прав людини, розвиток незалежних ЗМІ і т.д. Але разом з тим більшість з них визначили євроатлантичну інтеграцію як один із пріоритетних напрямків зовнішньої політики.

Незважаючи на те, що в кожній з цих країн є впливові сили, які виступають за більш близьки стосунки з Європою і Заходом, російський вплив все ще досить великий, він і штовкає їх на Схід. Для Росії економічні відносини з державами як близького так і далекого зарубіжжя в першу чергу є інструментом глобальної зовнішньої політики. Це накладає на Європейський Союз особливу відповідальність за весь простір на схід від ЄС. Тому, якщо Євросоюз не буде здійснювати на цьму просторі активну зовнішню політику, то він без бою залишиться Москві. Ключовою країною в цьому регіоні є Україна, розтошування якої на пострадянському просторі має геополітичне значення і за яку Москва веде стратегічну боротьбу. Якщо ж Україна політично і економічно відійде до Москви, то це вже складно буде змінити. Одночасно це матиме вирішальний вплив для майбутнього Білорусі та Молдови (інтеграція до ЄС буде практично неможлива) і це обмежить інтеграцію Європи на Схід.

Важливо підтримувати розвиток демократичних сил в цьому регіоні і не допустити повернення до ідеї Радянського Союзу, чого прагнуть авторитарні сили, які знаходяться при владі в більшості з цих країн. Дуже важливо підтримувати процес співпраці ЄС та країн Східної Європи, щоб не створити нову “залізну завісу” після наступної хвилі розширення ЄС. Ми вважаємо, що Європі потрібні стабільні сусіди з розвиненою демократією, 230-мільйонне населення, яке живе по інший бік кордону має в майбутньому доповнити співтовариство єдиної Європи та зруйнувати межу між політичною та географічною Європою.

Враховуючи те, що YEPP є прогресивною молодіжною організацією і в багатьох питаннях іде попереду своїх старших партнерів, ми пропонуємо звернути особливу увагу встановленню та розвитку контактів на території Балкан та Східної Європи. Те, що саме YEPP запросила до своїх лав представників таких країн як Україна, Молдова, Грузія, Білорусь, Росія, Албанія, Хорватія і надала їм рівні права з молодіжними організаціями країн-членів ЄС, є дуже важливим кроком для підтримки правоцентристських проєвропейських молодіжних організацій, поширення ідей Європейського Союзу, а також привнесення європейських та демократичних цінностей, європейської культури в ці регіони. З іншого боку, це дозволяє YEPP бути локомотивом всередині ЕРР, який в багатьох питаннях виступає ініціатором створення нових міжпартійних контактів між представниками ЕРР та правоцентристськими партіями Східної Європи. Важливо не втрачати цю ініціативу і через УЕРР здійснювати політичний вплив на партійне середовище цих країн.

Але в той же час, якщо говорити про представлення організацій Східної та Південно-Східної Європи в керівних структурах УЕРР, то, на нашу думку, їх інтереси практично не враховані. Ця ситуація не сприяє активному залученню та більш активній роботі представників Східної та Південно-Східної Європи до програм УЕРР. Крім того через непредставленість молодіжних організацій Східної Європи більшість питань та дискусій, які розглядаються під час семінарів не знайомлять членів УЕРР з проблемами цього регіону. На наш погляд, щоб змінити цю ситуацію УЕРР повинен визначити цей напрямок як один з пріоритетних напрямків розвитку організації.

Аналізуючи вищесказане можна зробити висновок, що УЕРР варто звернути особливу увагу на співпрацю з Південно-Східним та Східним регіонами Європи, які ще остаточно не визначились зі шляхом свого трозвитку та сприяти демократичному, європейському вибору цих країн.

Виходячи із всього вищеперерахованого активізація діяльності УЕРР на території Центральної Європи, Балканських та пострадянських країн матиме такі переваги для УЕРР:

- Поширення діяльності УЕРР на територію Східної Європи та Балканських країн шляхом встановлення контактів з організаціями, які поділяють ідеологію УЕРР;

- Поширення ідей ЄС та європейських цінностей в цих регіонах;

- Сприяння розвитку демократичних процесів в країнах, які перебувають в перехідному періоді;

- Ініціювання встановленню нових контактів між ЕРР та демократичними правоцентристськими партіями Південно-Східної та Східної Європи.

Що має зробити УЕРР для активізації діяльності в цих регіонах:

1. Визначити та виявити організацій, з якими УЕРР має встановити контакт і розпочати співпрацю. Пропозиції:

- Young Union of Right Forces (Russia)

- Молодіжне крило партії Musavat (Azerbaidzhan)

- МХСС / Молоді Демократи (Білорусь)

- Young Rukh (Ukraine)

- Young Rights (Georgia)

- Democratic Center (Croatia)

- YLPP (Latvia)

2. Провести дослідницькі візити в ці організації, вивчити політичну ситуацію.

3. Зміцнити та розширити двохсторонні контакти, активізувати двохсторонні програми по обміну досвідом.

4. Започаткувати на сайті УЕРР дискусії та інформування стосовно питань, які актуальні для представників цього регіону.

5. Провести на теріторії пострадянських країн конференції Східно-Європейського регіону з залученням більшої кількості молодіжних організацій цього регіону (на зразок Балканської конференції).

6. Залучити представників цих організацій до різноманітних тренінгів, які сприяють перш за все організаційній розбудови, політичному навчанню, обміну досвідом.

7. Під час кожного семінару УЕРР передбачати проведення робочих груп, в яких би обговорювались питання, актуальні для цих регіонів.

8. Визначитись з доцільністю перебування в складі УЕРР організацій, які формально присутні в УЕРР, але реально не з’являються і не працюють.

Галина Фоменченко,

міжнародний секретар ХДМУ