Нова енергетична угода між Києвом та Брюсселем - загроза для Москви?

03:00, 02.04.2009

Автор: Адміністратор

Декларація, підписана на конференції з модернізації української газотранспортної системи, спровокувала потужний протест з боку Російської делегації, яка залишила залу під час підписання документа, пізніше ж російський Прем'єр-міністр загрожував переглянути їх стосунки з Євросоюзом. Проте, Росії потрібен стійкий Європейський ринок на стільки ж, на скільки Європі потрібен російський газ.

В понеділок, 23 березня, український уряд, Європейська Комісія, Європейський банк Реконструкції та Розвитку (EBRD), Європейський Інвестиційний Банк (EIB) і Світовий Банк (WB), підписали об'єднану декларацію, що послідувала за Міжнародною Інвестиційною конференцією з питання модернізації української газотранспортної системи в Брюсселі. Згідно з цією декларацією український уряд зобов'язався забезпечити незалежність операторів газового транзиту, надати їм можливість діяти на комерційній основі та гарантувати доступ третіх сторін до підземних газосховищ, заснований на прозорих комерційних умовах. Український Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко заявила, що остаточна декларація конференції включає ясне бачення того, що ГТС залишиться в державній власності України і визначається, як складова частина загальної європейської енергетичної інфраструктури.

Брюссель ще раз став свідком того, як український Президент Ющенко та Прем'єр-міністр Тимошенко, сидячи разом за одним столом намагаються продемонструвати єдність.  На останньому тижні, 19 березня, під час саміту Європейської Народної Партії Президент ЄНП Уілфред Мартенс зумів звести цих двох політиків разом і переконував їх об'єднати свої зусилля для вирішення економічних проблем, які наразі постали перед Україною. Факт, що Пан Ющенко запрошував Пані Тимошенко приєднатися до нього під час зворотнього польоту додому, розглядався Європейськими політиками як позитивний і конструктивний крок в правильному напрямі.

Президент Європейської Комісії, Хосе Мануель Баррозу, сказав, що розраховує, що міжнародні фінансові установи підтримають модернізацію української ГТС. За твердженням пана Баррозу, конференція була ключовим елементом, що був направлений на встановлення безпечного і надійного потоку енергії через Європейський континент: "Система газового транзиту через Україну - одна з тих життєвих енергетичних артерій, яка підтримує функціонування європейського тіла. Вона грала істотне значення протягом багатьох років і залишиться стратегічно важливою для ЄС, України та Росії в наступних десятиліттях.

Не дивлячись на позитивний дух з боку європейської та української сторін, Російська делегація відкрито оголосила свій протест, залишивши залу під час підписання декларації. У Москві Прем'єр-міністр Путін загрожував переглянути стосунки з Євросоюзом: "Якщо Російські інтереси проігноровані, нам також доведеться переглянути основні принципи наших стосунків", повідомив Путін. "Ми вважали за краще б не доходити до цього пункту." Російський Прем'єр-міністр також сказав журналістам, що декларація по газовому ринку, яка була прийнята Україною та ЄС в Брюсселі, є погано продуманою та непрофесійною.

У тим часом український Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко заявила, що згідно з нещодавно підписаною декларацією між Брюсселем і Києвом, Росія могла все ще брати участь в модернізації системи перевезення Українського газу. "Декларацію не потрібно розглядати, як дещо погане для Росії. Російська Федерація може, на рівні з іншими державами, все ще залучатися до реконструкції та модернізації. Проте, я хочу підкреслити, що фундаментальні інтереси України в енергетичному секторі захищаються вже протягом декількох десятиліть." Вона також додала: "Вчора ні Європа, ні Росія нічого не втратили, Україна просто захистила свої національні інтереси, свій головний транзитний газовий трубопровід."

Проте, українська пропозиція, може створити перепони для честолюбних планів Володимира Путіна, який пробував просувати декілька проектів трубопроводів, що обходять Україну. Протягом недавніх років Кремль бореться за контроль над Українською ГТС. Усвідомлюючи тонкощі справи, Брюссель ніколи не втручався в це. Проте, після останнього українсько-російського газового конфлікту ЄС вирішив бути активнішим для того, щоб захистити свої інтереси. Втрата контролю над українською ГТС означає підвищення залежності Росії від споживачів ЄС.

Необхідно підкреслити, що Москву особливо роздратувала українська пропозиція щодо збільшення пропускної спроможності української ГТС на 60 мільярдів кубометрів. Український Прем'єр-міністр заявила в цьому відношенні: "Будівництво нового газопроводу вимагає десятки мільярдів доларів свіжих інвестицій. Але інвестування в українську ГТС суми в 5.5 мільярдів доларів збільшить пропускну спроможність української газотранспортної системи на 60 мільярдів кубометрів. Я бажаю, щоб хто-небудь зміг пригадати більш ефективний та прибутковий проект з економічної точки зору."

Ця пропозиція була звернена до питання виправданості нових російських проектів трубопроводів, Північного Потоку і Південного Потоку, які не завжди були економічно обгрунтованими. Окрім того, запропоновані трубопроводи не забезпечать реальну диверсифікацію від транзитних країн, тому що прохідна спроможність трубопроводів лише в Україні (140 мільярдів кубометрів на рік) набагато вища, ніж за Північного Потоку (55 мільярдів кубометрів на рік) і Південного Потоку (30 мільярдів кубометрів на рік) разом. Український план збільшити місткість до 200 мільярдів кубометрів на рік, використовуючи обмежені витрати, порівняно з новими проектами, є більш привабливим для інвесторів. Нарешті, є сумніви чи потрібна ЄС така диверсифікація, зважаючи на те, що українська ГТС - єдина, якою не управляє Газпром. Поступова інтеграція України в єдиний енергетичний ринок ЄС через членство в Енергетичному Товаристві (країна є спостерігачем починаючи з 2006) пов'яже український енергетичний ринок з Європейським Союзом, який допоможе встановити регуляторні структури і лібералізувати український енергетичний ринок.

Такий можливий розвиток зрозумілий не лише для Києва і Брюсселю, але і для Москви також. Тому, ініціатива України та ЄС викликала таке роздратуванням в Москві. На жаль, такий відгук є виключно емоційним, заснованим лише на політичних причинах. З економічної точки зору цей проект може бути вигідним для всіх сторін, особливо зважаючи на економічні виклики у всіх згаданих країнах і відсутності грошей для дорогих проектів, наприклад трубопровід Південного Потоку. Росія сама високо зацікавлена в стабільному постачанні свого газу споживачам та в надійній газотранспортній системі. До того ж, декларація України та ЄС, підписана в понеділок, не занижує Російську участь в проекті. Газпром безпосередньо знаходится у дуже складному фінансовому положенні, має борги, за твердженням голови російської опозиції Бориса Нємцова, рівні 2/3 його річного доходу. Росія, тому, має потребу в стійкому європейському ринку на стільки ж, на скільки Європі потрібен російський газ. Економіка Росії дуже залежить від Європейської і в період фінансової кризи, ця залежність лише збільшиться. Є надія, що після першого емоційного відгуку, раціональні розгляди візьмуть верх і буде знайдено новий шлях співпраці, згідно з яким Росія визнає факт, що український енергетичний ринок діятиме згідно законодавчої структури ЄС.

Галина Фоменченко,

Політичний Радник Європейської Народної Партії

25.03.2009

Перекладено з dialoguetv.epp.eu