Дотримання прав людини в Україні в 2009-2010 рр.

02:00, 25.02.2011

Автор: Адміністратор

Вчора 24 лютого 2011 року в приміщенні Українського дому в Києві було проведено засідання круглого столу, присвяченого презентації доповіді правозахисних організацій «Дотримання прав людини в Україні в 2009-2010 рр.». У ньому взяла участь член Секретаріату «Демократичного Альянсу» Ірина Шейко-Іванків.

До вашої уваги пропонується короткий підсумок аналізу стану дотримання прав людини в Україні. Деякі факти були жахливими, але нам потрібно розуміти, що відбувається в нашій державі.

Одним з головних пунктів, який відмічався майже в кожній доповіді, було питання справедливого суду. Як зазначив Є. Захаров, 70% судових рішень не виконуються в Україні. Поряд з цим у минулому році майже 10 % суддів подали у відставку в 2010 році через зміни пенсійної системи, але також через широкі інквізиційні повноваження Вищої ради юстиції. Цей орган, який формується політичними силами, має наприклад повноваження перевірити будь-яку справу, яка розглядається судом, перевірити роботу будь-якого судді, накласти дисциплінарне стягнення на суддю, т.п. Про жоден безсторонній суд у такій ситуації не йдеться.

Разом з тим, слідчі отримали carte blanche для застосування будь-яких засобів розслідування. Погане поводження та тортури стають демонстративними і масовими. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) підходить до визнання системності поганого поводження в Україні. З іншого боку Україна переймає погану російську звичку не виконувати рішення ЄСПЛ.

Принизливим фактом є існування політичних в’язнів в Україні, що визнала Міжнародна амністія. Це є суворим порушенням прав людини і є неприйнятним для члена Ради Європи. Інший факт є ще більш жахливим: в Дніпропетровську застосовано кримінальну психіатрію. За рішенням суду особу було піддано примусовому психіатричному огляду через публічну активність.

Багато експертів відмічали зростання фашистської, расистської та іншої ксенофобної активності в Україні. Ці явища «експортувалися» з Росії, але зараз нові українські рухи стають все більш активними. З іншого боку етнічні українці стають об’єктом переслідування з боку організацій «панславістів». Такі переслідування базується крім іншого на політиці Президента та Прем’єр-міністра. Мова ненависті стала нормальним явищем для ЗМІ.

Дискримінація за ознакою статі теж починається з висловлювань перших офіційних осіб держави. Сексизм[1] і ейджизм[2] стають звичними для України.

Тут згадано лише деякі факти, але реальна ситуація є навіть гіршою. Останнім варто зазначити, що за результатами дослідження центру Разумкова майже 60% українців готові до участі в протестних акціях, з них 32% - навіть до незаконних повстань.

Довідково: захід був організований Українською Гельсінською спілкою з прав людини та Харківською правозахисною групою. У підготовці доповіді, яка складається з 26 розділів, взяли участь більше 40 правозахисних організацій.