Клуб "Демосфен" - (Освіта&Альтернатива), провів перше закрите засідання по темі "Освіта в ХХІ столітті"

02:00, 18.12.2010

Автор: Адміністратор

Нещодавно в Івано-Франківську за ініціативи члена правління Івано-Франківського обласного осередку ВМГО "Демократичний Альянс" Тарас Случика, голови Івано-Франківського міського осередку ВМГО "ФРІ" Тараса Малого  та Дмитро Клід заснували  освітній клуб «Демосфен» ( Освіта&Альтернатива). Мета діяльності – поширення альтернативного бачення на ті чи інші явища сучасного світу, генерація нових ідей та подальше їх втілення серед молоді Івано-Франківська.

Першою темою зустрічі цього освітнього клубу стала: «Освіта ХХІ століття. ЯК? ЩО? КОМУ?». Підтримку в організації цього дійства  надало арт-кафе «Мармуляда». Як зазначив Тарас Случик: - «Бізнес, заснований на цінностях і який підтримує цінності завжди буде крок попереду».

На зустріч запрошено чимало представників громадських організацій міста, студентів політологів, філософів, психологів та просто зацікавлених своєму майбутньому людей міста. Доповідачами стали викладачі, котрі володіють певним досвідом у сенсі життя у двох системах, відповідно можуть собі дозволити поріdняння причин, зауваг чи пересторог, що стоять на часі перед сучасним освітнім простором.

Однією з цікавих, непересічних, насичених була доповідь доцента кафедри філології, сучасного ритора Ярослава Мельника. Кілька його тез стали лейтмотивами, довкола яких розвивалось чимось проблем, питань, думок. Однією з таких була думка про те, що глобалізація з кожним днем все більше стає явищем всепоглинаючим: слабші структури рано чи пізно поглинаються більш масштабнішими, конкурентноспроможнішими, життєздатнішими. Система освіти, при якій жоден з університетів держави не вписується у світові стандарти освітніх знань (мова йде про те, що ні один український університет не може попасти у світові рейтинги найкращих ), заставляє задуматись: чи може вижити в таких умовах державна система?!

Хід  та динамічний розвиток дискусії показував наскільки актуальною для сучасних молодих людей стоїть проблема сучасної освіти. В першу чергу через те, що освіта ХХІ століття не вчить людину жити, не виховує самосвідому особистість, громадянина, що здатен брати відповідальність за свої слова, вчинки та самостійно визначати свій культурно-освітній простор. Конспектування (чи то пак переписування лекцій-семінарів), здавалось би, відійшло у минуле. Сучасний інформаційних потік інформації тягне за собою можливість застосовувати в освіті безліч джерел інформації, формуючи не лише певне коло світоглядно-проблемних питань. Однак у деяких університетах нашого міста так і  залишається обов’язковою стара система, -  середньовіччя. Як і з цим боротися? Та й чи є сенс при такому типі ментальності як українська?!

Корупція вже стала для української держави системою, і якщо б на хвильку уявити, що вона перестане існувати, то можна відразу припустити зникнення української системи як такої. Адже як державна система загалом, так і система освіти зокрема пропитана сирістю корупційних схем, подачок, привілеїв і т.д.

Що буде визначати наш день, на сьогодні вирішувати нам самим. Чи це буде мотивоване навчання, поєдане з практичною роботою як безпосереднім застосуванням набути знань, чи несвідоме бездумне поглинання різнопланової інформації, а чи «активність заради самої активності»?!

Ось так цікаво, «на одній хвилі» відбулось обговорення питань та проблем освіти, якості освітнього простору. Найціннішим увьому цьому є те, щоб ті думки, ідеї, проблеми та орієнтири, що виносились у лискусію, не залишились мертвим грузом,а поширювались з кожним днем з новою швидкість, якістю і «на крок попереду».