Навіть за умови достатнього обсягу законодавчого регулювання організації скаржились на проблеми оприлюднення публічної інформації самостійно органами влади. До прийняття Закону «Про доступ до публічної інформації» існували також інші акти, наприклад, для органів виконавчої влади обов’язковою була Постанова КМУ №3 «Про Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади» від 04.01.2002 р.,з виконанням якої також існують проблеми.

 

«Із прийняттям Закону «Про доступ до публічної інформації» в громадськості посилились сподівання на те, що буде підвищено прозорість діяльності органів влади, та вони отримають швидкий доступ до інформації. В тому числі важливим залишається так  званий «пасивний» доступ до публічної інформації – через веб-сайти, друковані видання тощо. Тут  не потрібно багато витрат з обох сторін для отримання «базової» інформації про діяльність органу влади, контактів, рішень органу влади» - зазначає керівник програми правової підтримки НУО Центру громадської адвокатури Тетяна Яцків.

  

Закон  «Про доступ до публічної інформації» містить прогресивні норми, які вирішують дискусії щодо того, може чи не може громадянин та організація отримати певну інформацію.

 

Проте актуальним залишається питання, чи готові сьогодні усі органи державної влади чи місцевого самоврядування з огляду на прийняття Закону «Про доступ до публічної інформації» його добросовісно виконувати, оприлюднювати на офіційних веб-сайтах  усі та повні тексти проектів актів, прийняті рішення органів місцевого самоврядування, відкривати  інформацію про те, хто користується та розпоряджається майном громади.

 

На скільки готові виконувати, та чи є бажання бути більш прозорим в органів публічної влади у Волинській, Львівській та Івано-Франківській області, будуть тестувати громадські організації, в тому числі Центр громадської адвокатури, Центр політичного аналізу та виборчого консалтингу, Івано-Франківський обласний осередок ВМГО «Демократичний Альянс», Станіславська правозахисна група.