Збереження історичних пам’яток і стратегія «виграти-виграти»
В Україні, особливо в містах де є багато історичних пам’яток раз по разу виникають ситуації коли економічні інтереси суперечать збереженню цих пам’яток.
Переглядаючи фото з Німеччини наткнувся на цікавий приклад збереження пам’ятки архітектури, який на мій погляд може слугувати прикладом. Хоча він і не є ідеальним або універсальним.
Тож, бачимо звичайний сучасний житловий будинок.
Під час будівництва багатоквартирного будинку на місці фундаменту знайшли залишки фортеці часів Римської імперії. Це не єдина пам'ятка Тріра таких давніх часів і порівняно не дуже важлива, але її вдалося зберегти.
Думаю в Українських реаліях подібна ситуація мала б два варіанти розвитку:
1. Подальше будівництво будинку з частковою або повною руйнацією пам’яток старовини.
2. Протести небайдужих громадян які б призвели до замороження будівництва і збереження пам'ятки.
В нашому світі це взаємовиключні альтернативи, при чому перша більш вірогідніша, в німецькій реальності можливе їх поєднання.
Вид з середини будівлі
Просто, в підвалі будинку залишили окреме приміщення в якому знаходяться рештки римської фортеці. Так, корисна площа будинку зменшилась на декілька десятків квадратних метрів, зросли витрати на будівництво і можливо це не найкращий спосіб збереження пам’яток, але будинок був побудований і історична пам’ятка збережена.
Вид з зовні.
Ці залишки стали своєрідно фішкою будинку, та ще одним, хоч і порівняно невеликим визначним місцем.
Місце де знаходились стіни та башта фортеці з зовнішьої сторони будинку вмощені плиткою.
Таким чином історія і сучасність зустрічаються крізь віки. Коли живеш навколо таких пам’яток навряд хтось чи щось змусить забути свою історію.
Думаю, це дуже важливо зберігати та показувати на прикладах історію, а не лише в підручниках історії і на малюнках.
П.С.
Використання стратегії «виграти—виграти» можливе тільки в тому випадку, якщо учасники визнають цінності один одного, як свої власні, шанобливо ставляться один до одного, якщо вони бачать насамперед проблему, а не особисті недоліки опонентів.
Стратегія «виграти—виграти» перетворює учасників конфлікту на партнерів. Перевагою цієї стратегії є й те, що вона цілком етична і водночас ефективна. (з підручнику по Конфліктології)