З кампанії на моєму окрузі (7):

1. «Пацани»

Не знаю, якими почуттями було пронизано осіннє повітря лондонського Гайд Парку у другій половині дев'ятнадцятого сторіччя, як і не знаю, що відчували перші сміливці, які наважувались виголосити там свої промови. Утім, певен, що між тими давніми подіями в Англії та вуличними виступами на моєму окрузі є дещо спільне – справжність. Живі люди, щирі погляди, емоції та переживання. Ось що манить йти на вулицю знову і знову.

Вуличні виступи завжди проходять за різних обставин, але ті обставини, що я мав недільного вечора, можна назвати по-справжньому новими )) Активно жестикулюючи та щось вигукуючи, група коротко стрижених чоловіків швидко наближалась до місця моєї зустрічі. Я приходжу до людей сказати хто я та розповісти про свої ідеї. Тому, ніколи ні на мить не відволікаюсь. Продовжую виступати, а хлопці з моєї команди оперативно гасять спалах незапланованої активності. Але цього разу хуліганів з району було настільки багато, що незапланованою активністю виглядали не їх витівки, а мій виступ ))) Буквально за секунди навколо мене утворилось щільне кільце тих, хто стримував і тих, хто намагався взяти мене штурмом ) Щоб побачити хоча б голови мирних людей, яких зібралось чимало, я піднявся на бетонну плиту. Оскільки я не зупинявся, кияни вважали, що все під контролем. Ставили свої питання і ділилися проблемами )

Завершилась зустріч гарно. Саньок сказав, що вони планували розігнати наш мітинг, оскільки не люблять політиків, бо ті постійно брешуть. А потім перепитав: скільки мені потрібно для перемоги. Почувши відповідь, він з абсолютно серйозним обличчям додав: «Видишь сколько пацанов стоит тут? А за этими пацанами о-о-й как мно-го еще пацанов. Так что победим!». А потім дружньо обійняв мене )))

2. «Бізнес»

Вранці біля метро я часто проводжаю мешканців району на роботу. Вибираю місце, де можу разом з людиною пройти пару десятків метрів, і за відведені мені секунди говорю їй найголовніше. Трапляється, що люди не в захваті від втручання в їх ранковий простір, але декого моя рішучість захоплює ) Жінка з дуже світлим обличчям зупинилась від почутого і поставила декілька запитань. Отримавши відповіді, попросила мої контакти, додавши: «Думаю, що зараз Вам не до цього, але після виборів у мене буде до Вас бізнес-пропозиція». Я уточнив. Йшлось про мережевий маркетинг. Я був задоволений ))) Помітили мій великий потенціал у прямих продажах ;)

3. «Я не буду голосувати за Вас»

«Я не буду голосувати за Вас!», - гучно заявив у мікрофон чолов’яга після мого виступу. Я вже було приготувався чемно подякувати за його думку, як мені вже доводилось робити це раніше, однак не встиг. Він продовжив: «По одній простій причині. Я прописаний у Тернополі! Дай Бог Вам перемогти!». На моєму серйозному обличчі, добре відтвореному на сурових чорно-білих плакатах, розпливлася широка посмішка )

4. «Смішні нотатки із зустрічей» :)

«Они что с луны свалились?», - сказала агітаторка за регіонала Лисова, коли дізналась, що наші люди «бабки не получают» )

«Я вот стою слушаю Вас. Скажите, Вы что Бетмен?», - дружньо спитав мене чоловік на чудовій зустрічі, яка проходила на Корчуватому )

«Ми чекаємо на цього дядю», - відповіли мені троє маленьких хлопчаків, які крутились біля мого п’ятиметрового банеру, і тицьнули пальцем у моє фото )

5. «Наші ненаші»

Про наших активістів та активісток я вже багато писав. Вони щомиті вражають. А зараз розкажу про декількох інших прекрасних людей. Якщо б мені сказали, що вони – це все, що може нам дати виборча кампанія, я однозначно погодився б її проводити.

Павло Кучапін. Коли він прийшов, я навіть було грішним ділом подумав, що він зі штабу опонентів. Правда десь близько ) Він тривалий час намагався потрапити до штабу Сергія Терьохіна, але там довго не виходили на зв’язок. Тому він прийшов до нас. Вишукано чемна людина вражає своїми вчинками. Думаю, ви не часто бачите як ваші друзі складають непотрібну літературу собі в рюкзак. З однією простою місією здати її на макулатуру і зберегти трохи українських лісів.

Андрій Коваленко. Його мати була на зустрічі зі мною, на яку їй рекомендував сходити син. Після повернення із зустрічі, вона запевнила Андрія, що його рекомендація вартує уваги. Потім вже ми й познайомилися. Здоровий спосіб життя, світлий розум, порядність та відповідальність. Хіба не про таких політиків ми з вами мріємо?

Людмила (її немає на фейсбуці). На зустрічі зі мною перепитала, чи ми не боїмося. Який же я був щасливий, коли наступного дня побачив її в нашому штабі. Люда вже дев’ять років працює в головному офісі одного з мобільних операторів. Утім, це не завадило їй у вільний час захищати своє село від Фірташа. Відновлені ним гранітні кар’єри позбавили людей питної води, а вибухи стали звичною справою. Люда підняла селян на повстання. Коли я чую подібне від демальянсівців, я це сприймаю, як належне. Всі вони проходили відповідну підготовку і заряджені підтримкою один одного. Але коли я чую таке від людини, яка не в нас, я її просто люблю. Це неймовірно. На таких людях ми й збудуємо справжню альтернативу.

Гарного дня і гарних вихідних ;)