З кампанії на моєму окрузі (2)

1. «Здивуватися».

Колись на виборах у Швеції на перехресті зустрів привабливу жінку, яка поширювала агітаційні матеріали. Дуже здивувався, коли на її велосипеді побачив плакат з її ж зображенням. У розмові з’ясував, що це вже діюча парламентарка. Тобто у Швеції немає нічого незвичайного на вулиці побачити з листівками депутата, але не в Україні. Вчора, коли з активістами клеїв плакат на дошку оголошення біля одного будинку, до нас підійшли міліціянти. Хотіли з’ясувати, чи ми раптом когось не дискредитуємо. Обличчя чоловіків змінилося так, що не впізнати – на плакаті, який я клеїв, побачили моє ж обличчя). Ну, заспокоїв міліцію: дискредитацією цього кандидата у депутати я точно не займатимуся )))
 

2. «Порадіти».

Нашу вечірню агітаційну роботу ми здійснюємо невеличкими групами, допомагаючи одне одному. Склад цих груп постійно змінюється. А значить ти маєш колосальну можливість говорити з близькими тобі людьми так багато, як ніколи раніше. Ну, ще можна порадіти від того, що у моєму житті мимоволі з’явилися вечірні прогулянки. Вони покращують здоров’я і зміцнюють твій сон )))
 

3. «Засмутитися».

Вже двічі зустрічав біля під’їздів вечірні пікніки молодих батьків. Поруч з колясочками граються малі діти, на сходах п’ють батьки. Колись, під час перегляду футбольного матчу, мій майже трирічний Ярослав спитав у мене, що в мене в банці. Згодом, усвідомивши свою відповідь про «дорослий напій», я вирішив більше ніколи його не вживати. 
 

4. «Опоненти». 
Ігор Лисов. Заміри показали, що в регіонала не така вже й велика підтримка на окрузі, але агітації його немає. Здогадуєтесь чому? Навіщо витрачати кошти на агітацію, коли можна їх пустити в скупку. 
Сергій Терьохін. Був помічений мною на Михайлівській площі на мітингу на захист ТВі. Коли побачив його, зрозумів чому його немає на окрузі. Не можна так пити. 
Микола Бабенко з Удару. Його багато. На кожному стовпі. І ще з’ясувалось, що ударівець був власником якоїсь асфальтної фірми. При першій нагоді поговорю з ним про корупцію в цій галузі і як йому вдавалося її уникати, отримуючи замовлення від автодору.
Інші. Принаймні, поки як в анекдоті про директора льодового стадіону: «Здесь рыбы нет» )

Гарного вечора ;)