Я феміністка. А що ж таке фемінізм ?

Так як питання фемінізму і відстоювання гендерної рівності наразі займають багато уваги в моєму житті і особливо тому, що мій чоловік виступає з різкою критикою цього явища, тоді як я є його прихильницею, вважаю за необхідне дати відповіді на деякі питання.

1.       Що таке фемінізм? – це рух за рівність прав (в широкому сенсі), рух за рівність прав між жінками і чоловіками (звужуємо) і рух за гендерну рівність і проти дискримінації за ознакою статі – ще вужче, як я власне і розумію цей термін.

Багато хто вважає, що фемінізм – це ненависть до чоловіків або рух за абсолютне невілювання статевих відмінностей.

Хочу підкреслити: фемінізму як і демократії існують сотні визначень і, відповідно, сотні різновидів.

Є крайні, радикальні форми фемінізму, дехто називає їх «войовничими». Є більш ліберальні форми.

Наприклад, в політичній науці виділяють такі форми фемінізму: радикальний, марксистський і ліберальний. Доречі, всі вони різняться між собою в залежності від ставлення до сфери приватного і публічного (втручання в приватне життя).

2.       Що таке «гендерна рівність»?

Головне: гендер і стать – це різні категорії. Стать, якщо спростити, це психофізіологічні відмінності, а гендер – соціальні вімінності. Мова іде про соціальні ролі, як от такі як роль «вихователя дітей в родині», роль «здобутчика».

Гендерна рівність, відповідно – це рівність не між статями (!), а між гендерами. Прихильниці і прихильники гендерної рівності не виступають за те, що жінки і чоловіки однакові. Вони різні і підтвердженнями цьому є безліч наукових досліджень.

Моє особисте сприйняття чоловіка і жінки – це китайське «інь і янь» - чоловіче і жіноче начала, водночас різні, протилежні і водночас кожне з них має в собі частину, зародки, властивості протилежного начала. При необхідності ці начала навіть можуть мінятися місцями чи повність набувати якості протилежного. (це стародавня китайська картина світу, не я).

Гендерна рівність перебачає рівність соціальних ролей і РІВНІСТЬ МОЖЛИВОСТЕЙ.

Наведу багато конкретних прикладів мого розуміння:

1.       Немає занять виключно жіночих і виключно чоловічих, сюди відносимо фізично важку роботу, домашнє господарство, механіка і ремонтування домашньої сантехніки :-) ). Є фізично слабкі чоловіки, від яких марно вимагати «зсунь диван» і фізично сильні жінки, які кладуть асфальт.

Уявлення про жіночу і чоловічу роботу – це стереотип.

АЛЕ

Це не означає, що всі чоловіки мають мити посуд, а жінки лізти в забой – читайте нижче про рівність можливостей.

2.       Рожевий і блакитний кольори не є ознаками статі. Це стереотип і хлопчику теж може подобатися рожевий.

3.       Заробляти гроші для родини може і жінка і чоловік, як у нас в країні в основному і є.

Судження «Чоловік – здобутчик, він має забезпечувати фінансово родину» є атавізмом, як те, що чоловік має вполювати оленя, щоб родина не померла з голоду,стереотипом, особливо в українських реаліях, коли чоловіки просто не заробляють стільки грошей, щоб жінка сиділа вдома.

4.       Виховувати дітей мають і чоловік і жінка о-д-н-а-к-о-в-о! І буде всім щастя. Особливо дітям. Думаю, тут не варто пояснювати.

5.       І так, в додаток.

Погано розділяти уроки праці в школі і погано, що у нас в родинах дівчаток вчать виключно «дівочим справам», а хлопчиків – «чоловічим». Мені особисто хотілося б бути більш повноцінною особистістю і вміти не лише варити борщ, а полагодити кран, наприклад і знати для чого шуруповьорт. Просто для того, щоб не сидіти вдома і не чекати у разі екстреної ситуації, коли прийде чоловік чи сантехнік і зупине потоп в кухні.

Шкода, що наші батькі не вчать всьому рівноцінно. А то вирощуємо неповноцінних чоловіків, які не знають, як пральну машинку вмикати і неповноцінних жінок, які не знають, де цвяхи лежать.

Але поняття гендерної рівності для мене – це перш за все, рівність можливостей.

Це база, це основа всього. Тому що якщо ти хочеш, то ти можеш використати цю можливість, а якщо не хочеш – не використовуй.

Наприклад, в Україні шахтарями можуть працювати виключно чоловіки, хоча були часи, коли і жінки там працювали. (Доречі, рівень смертності був в рази нижчим, і відповідно і ефективність праці нижчою. Це до того, що чоловіки і жінки різні.)

Треба дозволити жінкам працювати в шахтах. Вони підуть? – Ні, тільки якщо настане страшна криза. Але вони матимуть таку можливість. Ось це рівність.

Але все вищеописане, якби там не було, це абстракції. Коли я говорю про гендерну рівність, перш за все думаю про родину і про її добробут.

Родина має будуватися виключно на партнерських стосунках, а не на зверхності чи «головуванні» когось.

В такій родині все вирішується не так, «як було у наших батьків», а в розмовах. В такій родині подружжя сідає за стіл і обговорює.

Вони самі вирішують, як розділяти обов’язки в родині.

Можливо, жінка захоче реалізувати себе у вихованні 5 дітей, а чоловік – у бізнесі. Так вони і вирішать.

А можливо, і жінка і чоловік хочуть працювати. Можливо вони домовляться в однаковій мірі виконувати всю роботу по домашньому господарству і в однаковій мірі займатися вихованням дітей. Вони могли б домовитися про це, хто в який день, наприклад, вкладає дітей спати.

Мені, звичайно, імпонує другий приклад.

Я не проти того, щоб хтось відкривав переді мною двері чи допомагав мені нести важку сумку. Але так як я пропагую рівність, то наполягатиму, щоб неважку сумку я несла сама, а важку попрошу мені допомогти понести. І допоможу чоловіку нести важке, якщо побачу що йому важко. Тому що це звичайна людська взаємодопомога, і я спочатку людина, а потім – жінка.

Я не вважаю, що чоловік зобов’язаний заробляти гроші. Мій чоловік зобов’язаний мене любити і поважати, якщо вже він на мені одружився)все решта справа домовленості.

Багато хто мені каже, що в нашій країні все-одно жінки керують чоловіками, бо «чоловік – голова, а жінка - шия», а деякі жінки старшого віку ще вчать «треба бути хитрішою». Обурюють мене такі поради, тому що я наприклад людина прямолінійна, вважаю це своєю принадою. Не хочу бути хитрою і кимось керувати, хочу справедливості, чесності, відкритості.

.Ось така я феміністка, член правління Демократичного Альянсу Жінок, мама Зореславки і дружина Семехіна.

П.С.:

Хтось говорить про те, що якщо родина партнерська, то це призводить до розлучень. Якщо не розділяти жіночу і чоловічу роботу, то тоді чоловіки в житті можуть обходитися без жінок і навпаки.

Не буде такого ніколи. Ми потрібні один одному, це вже психофізиологічно.)

Це тільки окремі обриси, я не прагнула написати цілий трактат але з задоволенням відповім на всі питання у коментарях.