Уроки поводження зі сміттям. Погляд з Німеччини

Пусті бляшанки, плашки, пакети – все це українцями розглядається як сміття, від якого необхідно якомога скоріше позбутись. Але на відміну від нас в країнах Європейського союзу, зокрема в Німеччині, сміття розглядається, як засіб здобутку додаткових джерел енергії. З німецькими підходами поводження зі сміттям та багато чим іншим вдалось познайомитись членам партії «Демократичний Альянс» під час навчальної поїздки до міста Трір, що знаходиться на південному заході Німеччини.

Свій шлях німецьке сміття розпочинає зазвичай з будинку. Але вже тут завбачливі німці сортують його в три  різні пакети: чистий пластик, папір і решта сміття. Окремо збираються прозоре, зелене і коричневе скло – для них є спеціальні контейнери. Електроніка, дерево, люмінесцентні лампи, хімічні речовини також здаються окремо.    Отже у випадку з приватним будинком біля кожного з них стоїть по 2 сміттєві баки по 240 літрів, а той і більше. На кожного члена сім’ї, який живе в будинку передбачено  до 20 літрів загального сміття, тобто сюди здебільшого входить органічне сміття, брудний пластик, пакети з-під молока і багато іншого, окрім паперу і чистого пластику. Саме ці 20 літрів на два тижні німці і оплачують, а пластик, скло і папір збираються безкоштовно. Місто збирає їх з метою подальшого вторинного використання у промисловості і є ряд підприємств, які радо користуються такою дешевою сировиною. Збирання загального сміття відбувається кожні два тижні, а пластик і  папір - раз на місяць.

Далі сміття перевозиться на велику сортувальну станцію, де окремо розбирається по кольорам скло, пресується пластик і відправляються на підприємства для їх вторинної переробки.

Важливо відмітити в цілому підхід німців до пластикових пляшок. Розуміючи, що пластик є одним з найбільших забруднювачів на сьогодні, власники деяких німецьких супермаркетів встановили в своїх магазинах автомати по прийому пластикових пляшок. Кожен бажаючий може принести пластикову пляшку зі спеціальною відміткою на етикетці і здати її в апарат, натомість людина отримує чек на суму 0,25 євро за кожну пляшку. Десять пляшок уже 2,5 євро. На цю суму власник чеку може спокійно придбати будь-який товар в цьому ж магазині. Багато місцевих так і підзаробляють.

Сміттєпереробний завод

Наступним етапом подорожі сміття є сміттєпереробний завод (https://regent-trier.de/),  побудований в місцевості Трір десять років тому. Розмір інвестицій на той час склав 20 млн. євро. Промислова потужність заводу складає перероблення 180 000 тон сміття на рік. Зараз він переробляє лише 120 000 тон на рік.  Перебуваючи на заводі, відразу відмічаєш, що тут немає неприємного запаху, нічого не смердить.  При в’їзді стоять величезні контейнери для різного роду сміття: холодильники, телевізори, люмінесцентні лампи, дерево, шини – все це збирається окремо. Окремо працює пункт прийому хімічних речовин: лаки, фарби, розчинювачі і т.д. Німці турбуються про своє здоров’я і здоров’я майбутніх поколінь, саме це їм не дозволяє просто вилити хімічну речовину десь у себе у садку.

Сам завод складається з двох частин: адміністративна - звідки відбувається керування всіма процесами і технологічна - де відбуваються переробка сміття. Керування роботою заводу здійснює одна зміна з чотирьох осіб, які повністю контролюють всі процеси. Більшість процесів відбуваються автоматично.  Технологія переробки сміття на заводі виглядає наступним чином:

-         Сміття, яке привозиться на завод акумулюється у величезний бак;

-         З баку конвеєром воно направляється на установку для подрібнення;

-         Подрібнене сміття збирається у величезні контейнери по 50 тон і герметично закриваються;

-         На протязі 10 днів у контейнерах підтримується певний температурний режим і режим вологості. Там працюють бактерії, які переварюють органічне сміття. Сміття висушується і стає легшим в середньому на 30%;

-         Висушене сміття пропускають через магніт, щоб дістати всі метали;

-         Все що залишилось пресують у брикети, які завдяки пластику, що є там, дає енергетичну потужність, яка орієнтовно відповідає енергетичній потужності вугілля. Енергетичні властивості брикетів перевіряються окремо для додержання в них необхідних властивостей.

Спресовані брикети направляються на промислові підприємства, які використовують їх як паливо на виробництві. Варто відмітити, що держава максимально  допомагає тим підприємствам, які використовують перероблене сміття, іноді навіть доплачуючи їм за це.

Німецьке сміттєзвалище

Поруч з сміттєпереробним заводом знаходиться знайоме всім українцям старе сміттєзвалище. Проте, на відміну від українських смітників, тут досить охайно. Сталось так, що старе сміття німці вирішили не переробляти, а зробили його максимально безпечним. По-перше, ця гора сміття накрита поліетиленовою плівкою, яка не дає випаровуватись газам і забруднювати атмосферу. Натомість всі гази, які акумулюються під плівкою, виводяться через спеціальний трубопровід, розділяються і певна їх частина надходить на тут же встановлену міні-електричну станцію, яка цей газ переробляє в електричну енергію. Вироблена електрична енергія відразу продається державі в загальну мережу, що дозволяє ще й компенсувати певні витрати поводження зі сміттям.

Інша негативна сторона сміттєвзалища – це стічні води, які проникають і забруднюють ґрунтові води. Німці дуже переймаються питанням екології, саме з цією метою старе сміттєзвалище було перенесено на нове місце з вкритим поліетиленовим дном. Це дно не дозволяє брудній воді потрапляти у ґрунт. Замість цього вода відкачується насосами на поруч працюючу очисну станцію  і з брудної, вонючої жижі вона перетворюється на чисту технічну воду. Ця чиста технічна вода скидається у сусідню річку, де і проходить останній етап природного очищення.

Чернігівське сміттєзвалище

На земельній ділянці площею 30,18 га, яка розташована на території Новобілоуської сільради Чернігівського району, знаходиться полігон ТПВ та ставки-накопичувачі промислових токсичних відходів м. Чернігова. Технічним обслуговуванням вищевказаних об’єктів займається ПП “Гранпласт”. Полігон твердих побутових відходів в м. Чернігові функціонує з 1961 року. Він відноситься до категорії високонавантажених, спосіб складування сміття - висотний. Схемою санітарної очистки міста, експлуатація полігону передбачена до 1997 року, але у зв'язку з відсутністю альтернативних варіантів, його експлуатація продовжується. До цього часу на полігоні зібрано більше 20 млн. м3 відходів (5 млн. тонн). Площа під розміщення відходів на полігоні практично вичерпана, але за відсутності альтернативних рішень, на полігоні щорічно розміщується біля 150 тис. тонн відходів. Вирішення даної проблеми можливе тільки завдяки ліквідації ставків-накопичувачів рідких промислових відходів, та будівництва сміттєсортувального і сміттєпереробного       комплексу. 
          Ще в 2010 році чернігівські ЗМІ повідомляли про виділення земельної ділянки під сміттєпереробний комплекс та розробку проектно-кошторисної документації. Та «віз і нині там». Так само не вирішується проблема зі ставками, в яких накопичено біля 130 тис. тонн рідких токсичних відходів, які негативно впливають на стан ґрунтових вод і можуть принести багато проблем як сьогоднішньому поколінню чернігівців, так і майбутнім.

Висновки

Спостерігаючи за організацією життя в майже провінційному німецькому містечку на 105 тис. жителів представники Демократичного Альянсу і я особисто дійшли висновку, що в Європі представники влади, приймаючи будь-які рішення, ставлять в центр цих рішень інтереси саме Людини, її гідності і здоров’я. Інтереси майбутніх поколінь розглядаються як пріоритетні, а не бажання одноденної наживи, яка притаманна багатьом українським чиновникам. Але зрештою роль чиновників і влади – це просто організувати процес, а от суспільство має показати свою вихованість, поважливе ставлення до екології, чистоти річок, озер і, звичайно ж, здоров’я майбутніх поколінь.