Українофоби

Блог

Київ, 5 червня 2012 року. Черговий та не останній, мітинг проти прийняття Закону про двомовність України. Чи тому що організаторів багато, чи тому що опозицію  влаштовує розкіл громадянського суспільства,  мітинг вийшов зовсім неорганізований  ,  навіть не було єдиного місця збору та сценарію, лишень провокації з міліціянтами.

Сусідами, а точніше більш організованими мітингувальниками (через  те, що проплачені в середньому за 135 грн.) стали прорегіональні люди. Аніматори-регіонали скандували  про демократичні наміри законопроекту, про «оттечество», «родину-мать» та «заслуженных пенсионеров». Більшість молоді-регіоналів навіть не знали чого вони стоять під дощем, а бабусі-регіоналки палко обмінювались теплими словами з бабусями-бютівцями. Їх досить впевнені настрої  підтримував залізний мур та загони беркута по периметру. Така собі «резервація», доступ до якої більш ніж обмежений.
 
На стороні ж «проти Закону» лунав безперервний гомін на кшталт: «час точити вила», «міліція з народом», «руки геть від мови», «боріться з бідністю, а не з мовою» та інші. Та незважаючи на вигуки та жваву руханку тисяч осіб під Верховною Радою, в першому читанні законопроект № 9073 було прийнято без особливих перешкод. 
 
Яка буде ситуація  під час другого читання – покаже час, а сьогодні можна констатувати лише те, що в суспільстві штучно підігрівається громадська ворожнеча.