Щодо шкільних благодійних внесків...

Питання благодійних внесків бентежить мій розум вже давно. В ті роки, коли я сама працювала викладачем, в мене вже сформувалась чітка позиція відносно подарунків – такий собі «хабарчик», прикритий гарними фразами. Коли я стала мамою школярів, систематичний збір коштів з батьків вже був нормою, і я пояснювала знайомим батькам, що вони вільні у виборі – давати чи не давати гроші на розвиток школи, робити чи не робити подарунки, вносила навіть пропозиції щодо зміни системи збору коштів з метою зробити внески більш схожими на благодійні. Марно.            

Останні події в Україні настільки мене вразили і підштовхнули в громадському розвитку, розбурхали надії, що я кинулася знову піднімати це питання. І що я виявила? Зміни торкнулися мене, але не більшості. Тобто в країні нічого не змінилося, окрім намірів кількох відсотків активних громадян.

Отже мета, з якою я пишу цей лист, така – знайти мам-пап з різних садочків та шкіл, хворих моєю хворобою – бажанням змінити і систему батьківської матеріальної підтримки, і ставлення батьків до цього питання. Ми знайдемо один одного, об`єднаємося і зробимо свій внесок в побудову нової України.

Тепер невеличкий аналіз ситуації.

Держава, так само як і 20 років тому, гарантує дітям «безоплатне» навчання за кошти громадян, зібрані у вигляді податків. Звісно, батьки, за власним бажанням, можуть допомагати грошима, матеріальними цінностями або працею. На цей випадок держава пропонує правила, за якими ця допомога повинна прийматися: вільний вибір, повний облік, постійне звітування (на сайтах також).

Гроші повинні проходити або через благодійний фонд, або через рахунок навчального закладу. Розпоряджається грошима піклувальна батьківська рада, яка формується в рамках ШБК. Адміністрація закладу приймає участь лише як радник. Кожен рік від Міністерства освіти на навчальні заклади приходять накази «Щодо благодійних внесків».

Це на папері. А в житті (на прикладі нашої школи – міської житомирської) маємо:

Батьками щорічно збирається близько 200 тис. грн. Ці кошти розподіляються приблизно (підкреслюю – приблизно) так:

1 – поточний літній ремонт школи(без класних кабінетів)

2 – благоустрій кабінетів

2а – матеріальні цінності (дошки, технічне оснащення, жалюзі, пластикові вікна, меблі, тощо)

2б – ремонт(підлога, стеля, стіни)

3 – подарунки вчителям

4 – поточні розходи

4а – дрібне шкільне приладдя (госптовари, табеля, класні журнали, канцтовари, тощо)

4б – діти (товари гігієни, подарунки)

Зауважу, що не були враховані кошти, що витрачаються на зошити, підручники, харчування та кошти, які збирають безпосередньо вчителя (який жах! таке в нас також трапляється!) – на м`ячі до спортзалу, канцелярію, хімічні реактиви, ремонт шкільних комп`ютерів, тощо.  

Маємо низку грубих порушень:  

1. Система збору коштів взагалі не відповідає поняттю благодійності, як то заявляється.

2. Обліковуються тільки сектори 1 і 2а, тобто 35-40%.  І навіть тут є питання – на мій запит щодо кошторису та списку матеріальних цінностей (дод. 1) відділ освіти прислав просто загальну суму батьківських внесків (дод. 2), до того ж вона відрізняється від тієї, що називають в школі, на 17 тис. грн.

3. У 2013-му році на поточний літній ремонт було витрачено приблизно 100 тис. грн батьківських грошей, при цьому обліковано 79 тис., а в розрахунку до кошторису подається 15 тис. грн. Тобто ані директор школи, ані держава навіть не уявляють, скільки школа потребує грошей?

4. Коли я запитала директора про звіти на шкільному сайті, була відповідь: «Хто цим буде займатися?» Тобто, ставлячи підписи під наказами, представник адміністрації школи навіть не має наміру цей наказ виконувати?

5. Батькам кажуть, що в держави немає грошей, а тим часом в 2013 році Управління освіти Житомирської міської ради при здійсненні державних закупівель продуктів харчування наближеним особам через завищені ціни переплачено як мінімум 1,2 млн. грн.

6. Щорічно батьки, зітхаючи (кажуть, школа без їхньої допомоги розвалиться), віддають на благоустрій кабінетів приблизно 50 тис. грн, а тим часом на подарунки вчителям витрачається така сама сума. Від щирої душі? А гідність вчителів такий факт не принижує?

7. Чому ремонтом класних кабінетів займаються батьки? Хтось за це отримує заробітну платню чи ця допомога фіксується як благодійна? Точно не друге.

Та багато інших питань. Чому вчителі вимушені збирати кошти на м`ячі, реактиви, тощо? Чому подавляюча більшість батьків на зборах голосують "за", а на тротуарах "проти"? Чому ми дозволяємо класним казначеям перетворюватися на «податкову інспекцію», а іноді навіть на жорстоких царків, які доходять навіть до пресування «незгодних»? Чому батьківські комітети залишили собі єдину функцію – постачання грошей, і майже ніхто не займається тими питаннями, що дійсно стосуються виховання дітей? Чому на питання «скільки збираєте коштів?» або чую скарги, або бачу в очах насторогу? Чому зібрані кошти часто витрачаються без розуму? Що заважає батькам проаналізувати ситуацію і змінити тактику?

Найчастіше причиною називають страх зіпсувати відносини або безнадію щось змінити. На сьогодні я мала розмову з 51 особою. Тільки четверо вважають, що проблем немає. Кожен п`ятий остерігається заявляти свою позицію публічно. І четверо батьків проявили цікавість до можливості діяти активно чи допомагати. Єдині ліки, що допоможуть – це об`єднання, спілкування, вільний доступ до інформації, наша діяльна громадська позиція.

Шановний читач, маю велику надію знайти однодумців! Якщо Вам болить те, про що пишу, якщо в Вас є знайомі, яким не байдуже, чекаю питань та пропозицій за адресою: [email protected], Наталія.

Додаток 1. Запит секретарю Житомирської міської ради Цимбалюк Л. В.  

Запит на інформацію

На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закона України"Про доступ до публічної інформації"від 13 січня 2011 року,  які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію:

- звіт про використання кошторису бюджетних коштів (загального та спеціального фонду) за 2013 рік ЗОШ №7, ЗОШ №23, ЗОШ №35, ЗОШ №36 м. Житомира;

- відомість благодійних внесків, прийнятих від батьків ЗОШ №7, ЗОШ №23, ЗОШ №35, ЗОШ №36 м. Житомира.

Відповідь прошу надіслати за адресою електронної пошти- bonata4@gmail. com.

Відповідно до статті 20 Закону України"Про доступ до публічної інформації"розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.                        

Додаток 2. Відповідь на запит