Про Європейський парламент між Брюсселем та Страсбургом

Вже закінчився другий тиждень мого стажування в Європарламенті. Цей тиждень я провів у  чарівному французькому Страсбурзі. На перший погляд дивно чому така «махіна» як ЄП кожного місяця переїжджає майже всім своїм складом, приблизно в три-чотири тисячі чоловік, до Страсбургу. Але як виявляється  всьому є пояснення.

Раніше парламентарі засідали в Люксембурзі, але з ростом кількості депутатів стало питання нового приміщення. Місцем побудови нового парламенту Страсбург був вибраний невипадково. Головну роль в прийнятті цього рішення відіграли Франція і Німеччина. Справа в тому, що Страсбург знакове місце для обох країн, оскільки під час Другої світової війни місто по черзі переходило то до однієї то до іншої сторони. Саме тому сучасний парламент в Страсбурзі побудований на двох боках каналу, який умовно розділяє Страсбург на французьку і німецьку сторони. Парламент розпочав свою роботу в новому комплексі з 1998 року.

Проте така розпорошена і затратна робота парламенту не зовсім зрозуміла деяким європейським платникам податків. Можна собі уявити, що в Страсбурзі парламент, по суті, повноцінно працює з понеділка після обіду і до четверга після обіду. Тобто три, максимум чотири, доби на місяць. В цей час в будівлі працює близько чотирьох тисяч працівників. А всю решту часу в Страсбурзькому парламенті працює максимум 100 людей. Також в перерві між сесійними тижнями в парламенті працюють різні підрядні організації, що прибирають, ремонтують і підтримують в робочому стані освітлення, охоронні системи і т.д. Це пов’язано з певними дефектами будівлі, які були не враховані під час будівництва. Ну і звичайно ж, щоночі незалежно від пори року і завантаженості, парламент в Страсбурзі світиться як «новорічна ялинка».  

До всіх витрат, пов’язаних з рознесеністю парламентів, озвучених вище, необхідно доповнити вартість перевезення всіх працівників парламенту,  депутатів та безліч іменних ящиків з документами які має майже кожен працівник парламенту. Якщо врахувати, що квиток до Страсбурга і назад коштує десь 90 євро, то для декількох тисяч працівників виходить кругленька сума компенсації.  Звичайно, що це дорого, але поки що європейська політична кон’юнктура сильніша за здоровий глузд.    

Андрійченко Ігор,

Голова Чернігівської обласної організації

ПП "Демократичний Альянс"