Майдан викликає стрес, що породжує наслідки

Моєю першою реакцією на ЄвроМайдан був стрес. Картина затяжної боротьби з невідомими наслідками та результатами – ось така перспектива сформувалась у свідомості при оцінці сьогоднішніх українських реалій.

Я ще ніколи не відчував на стільки разючого контрасту між європейським способом життя та українськими буднями. Звістку про масовий вихід людей на майдани я отримав перебуваючи у Європі. Вже за три дні був в Україні: відчуття такі, ніби з теплої квартири мене кинули в крижану ополонку.

Розмірений, спокійний і дуже толерантний європейський спосіб життя змінився на майже цілодобову вуличну активність, яка лише нарощувала свої темпи: оговтавшись від одного удару, нам завдавали новий, який вимагав ще більш рішучих дій.

Я не люблю акції протесту та мітинги. Мені здається, що це взагалі мало хто любить, але нас постійно ставлять в умови, коли ми змушені виборювати своє право на інтелектуальну реалізацію. Людина, яка хоче творити, спершу має вибороти право на таку можливість. За умови тотальної криміналізації країни диктаторським урядом будь-який розвиток – як особистісний, так і колективний, є неможливим. 

Влада, яка неспроможна виробляти інтелектуальні рішення, змушена утримувати режим силовими методами, побиратись у інших та бути третьосортним партнером. Жодна цивілізована держава не стане підтримувати режим нікчемних політиків, якщо тільки її ціллю не є знищення чи окупація сусіднього народу. 

Україна опинилась між двох вогнів – зажерливими тупоголовими політиками на золотих унітазах, які використовують її як джерело збагачення, та Росією, яка ніяк не може вгамувати свої загарбницькі імперські амбіції. Важливо те, що український режим, в силу своєї обмеженості, не розуміє, що в цій грі він є не гравцем, а фішкою в руках більш умілого лялькаря. Борючись з українським народом вони перш за все знищують себе, але тягнуть з собою у прірву і нас.

Тим не менш, важливим здобутком українців у цій боротьбі стало вміння адаптовуватись до умов, що є природньою реакцією здорового організму на стрес. Ми навчились діяти ненасильницьким шляхом у відповідь на всі спроби розпалити агресивний сценарій гри. І головне – наші дії показали свою ефективність. Новий виклик – навчитись протистояти найманим тітушкам та іншим вуличним відморозкам, які все частіше стали переслідувати активістів ЄвроМайдану. Для цього потрібна побудова ефективної системи колективного самозахисту на основі організованих груп, що забезпечують безпеку активістів.

Спроба громадян знести цей режим насильницьким шляхом стане днем нашої поразки. Наш сьогоднішній шлях обов’язково приведе до перемоги. На підтвердження хочу нагадати слова Джина Шарпа, який у своїй книзі "Від диктатури до демократії" сказав: «Вооруженное сопротивление диктатуре бьет не по самому слабому месту, а наоборот, по наиболее сильному. Избрав соперничество в области вооруженных сил, снабжения боеприпасами, технологии изготовления оружия и т.д., движение сопротивления ставит себя в весьма невыгодное положение. Диктатура почти всегда в этих областях имеет подавляющее преимущество».

Головне зараз це навчитись не лише реагувати, а діяти на упередження. 

У нас є план дій і ми можемо прийти до бажаного результату.