Культурний і креативний підприємець: час для наслідування в Європі?

Творчі підприємці є вагомими інвесторами в таланти – свої або чужі. І талант є тим ресурсом, яким Європа та Україна володіє в величезному обсязі. Це богатство, якщо з ним поводитись правильно,  породить ще більше богатства,  на користь суспільству і економиці.

Я хотів би розглянути основні проблеми, з якими стикаються культурні і творчі індустрії з європейської точки зору.

ЄС проявляє великий інтерес до культурної і творчої індустрії, серед інших, тому що вони є джерелом економічного зростання. Вважається, що  на додаток до своєї внутрішньої вартості, творчість може генерувати значний економічний дохід.

Культурна і творча галузь становлять майже 4,5% від європейської економіки, завдяки майже 1 400000 малих і середніх підприємств виробництва і розподілу творчого контенту по всій Європі.

Культурні і творчі галузі показали велику стійкість під час кризи – вони насправді продовжують зростати, в той час, як стимулювання творчості та інновацій є основою для розвитку кадрів в інших секторах. Біля  8 500000 осіб зайнято в творчих секторах по всій Європі – і навіть набагато більше, якщо взяти до уваги їх вплив на інші сектори, таких як туризм та інформаційні технології.

Так як ми рухаємось в бік економіки знань, користь частіше створюються на перетині мистецтва, бізнесу та технологій. Культурні та творчі підприємці штовхають цю тенденцію ще далі. Та практика показує, що потенціал культурних і творчих галузей залишається значною мірою нереалізованими. Очевидно, щось можна і потрібно зробити, щоб плекалися і масштабувалися творчі екосистеми. ЄС має засоби для консолідації свого статусу найбільшого в світі виробника культурного змісту,  але ми повинні посилити нашу здатність генерувати свіжі ідеї і доносити їх до ринку. Для цього, державна політика повинна стимулювати інновації, підтримку експериментів і сприяти розвитку в більш широкому масштабі.

На рівні ЄС співпрацюють, щоб вирішити ці проблеми протягом деякого часу. Але в Україні ці проблеми просто астрономічні. Зокрема, необхідні подальші дії в п’яти областях.

По-перше, навички: Поєднання навичок, необхідних для творчого підприємництва стрімко змінюється. Деякі сектори стикаються з браком працівників з технічним і традиційними вміннями, тому що молоді люди, зокрема, неохоче займають такі навички. Я вважаю, що ми повинні налагодити більш міцні партнерські зв’язки між культурними і творчими підприємцями, з одного боку, і системами освіти та професійної підготовки, з іншого, через початкове навчання та безперервного професійного розвитку.

По-друге, доступ до фінансів: Культурним та творчим підприємствам, як правило, важко отримати зовнішнє фінансування. Це пов’язано з їх невеликий розміром, невизначеністю щодо попиту на їхню продукцію, складністю їх бізнес-планів та відсутністю матеріальних активів. В результаті, дуже важко для культурних та творчих підприємців розвиватися і вирощувати їх бізнес.

Саме тому в Європі створили гарантійний механізм Творча Європа, який почнеться в 2016 році. Це допоможе європейським культурним та соціальним підприємцям мати більш легкий доступ до банківських кредитів. Альтернативні джерела фінансування також повинні бути додатково вивчені – це те що вже робиться на рівні ЄС.

По-третє, доступ до ринків: Глобалізація і цифрові технології роблять сильний вплив на мистецтво в культурному секторі. Простір швидко змінюються, коли мистецтво і культурні продукти швидко виробляються, поширюються і є легкодоступними.

Інноваційні мистецькі установи та служби повинні використовувати нові можливості і реагувати на зміни в поведінці аудиторії і очікувань. Завдяки новим цифровим інструментам, споживачам дозволяється отримати доступ до більш широкого спектру продуктів і відкрити творчий процес розширення участі. Тут також Творча Європа може надати велику допомогу.

А культура та інновації, насправді, можуть бути логічним завершенням єдиного Digital ринку. Я вважаю, що справжній, відкритий і доступний Цифровий ринок буде великим стимулом для творчості та додаткової інтеграції України в Європейський Цифровий Ринок.

По-четверте, міжнародний: Творчі підприємці повинні проводити мудру інтернаціоналізацію та міжнародне просування на зовнішні ринки. Це дозволить їм працювати на світовій арені і досягати нових аудиторій та ринків.

Нарешті, сприяння кросоверів з іншими секторами: Культурні та творчі підприємці повинні навчитися працювати в мультидисциплінарних середовищах, де вони можуть зустрітися з підприємцями з інших галузей. Це означає, що політики повинні перевірити свої інструменти для полегшення зв’язку та розвинути кращу підтримки бізнесу.

Інші програми фінансування ЄС не менш актуальна. ERASMUS + наприклад підтримує розвиток навичок за допомогою освіти та професійної підготовки і це допомагає побудувати знання та партнерство в рамках альянсів. KOSME сприяє розвитку підприємництва, доступу до фінансів і ринків для малих і середніх підприємств, а HORIZON 2020  підтримує дослідження та інновації у сфері культури та культурної спадщини.

Творчі індустрії повинні починатися з індивідуальної творчості. Але творчі люди в значній мірі є результатом світу, в якому вони живуть і обставин, які дають їм можливість проявити себе. Я особисто прихильний щоб Україна, в Європі була кращим місцем для творців. Я хочу, щоб бізнес-екосистеми були орієнтовані на зміцнення економічного зростання і створення робочих місць.

Проте наразі величезною перепоною для розвитку креативних індустрій є абсолютно імпотентна система охорони інтелектуальної власності. З власного прикладу, я нещодавно поцікавився, як зарееструвати торгову марку і зіштовхнувся з величезними проблемами. Наразі неможливо відправити заявку на реестрацію через інтернет, і у 2015 році, необхідно конвертами відправляти листи, коли я пишу цю статтю в транспорті на ходу. Тобто теоретично можна, проте коли ви вже доходите до етапу реестрування торгової марки сюди https://base.uipv.org/efiling, ви побачите пусту сторінку і номер телефона, на якому мені ніхто не може пояснити, для чого в кабінеті електронної подачі заявок на торгову марку вказаний прямий телефон фізичної особи.

Ось так і живем. І мовчим.  І це мінімум на поверхні, що можна знайти швидко. Почитавши і погугливши деякі свіжі підрахунки, я зрозумів що  саме неінформованість і нерозуміння попереднім керівництвом держави та широким загалом економічного механізму авторського права і суміжних прав, який живить сучасну економіку розвинутих країн Європи і дозволяє в Україні лобіювати інтереси іноземних держав та місцевих крадіїв державного бюджету України.

В Україні належна європейська система для реалізації цього економічно-правового механізму вже існує і створена (70% готовності), але її діяльність та правосуб’єктність незаконно заблокована з допомогою керівників ДДІВ, Мін’юсту, ДРСУ та Адміністративного суду.

Невиплата авторам і виконавцям встановлених законами України винагород роялті є порушенням прав людини, Конституції України та ст.1 Першого Протоколу Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод.  Економічно-соціальні наслідки від застосування економічно-правового механізму авторського права і суміжних прав в Україні такі, що спрямування неідентифікованих та незапитаних винагород на розвиток авторів і виконавців (в національне виробництво), за перший рік (півроку) може створити від 50 тис. до 80 тис. робочих місць, що наповнить пенсійний фонд та зменшить соціальну напругу в суспільстві. На другий рік ця цифра може вирости ще до 100 тис. робочих місць і в залежності від ефективності системи, кожного року система сприятиме створенню не менше 100 тис. нових робочих місць. Для довідки: У 2012 році в культурно-мистецькій сфері США було зайнято 4,7 млн робочих місць. В основних галузях культурно-мистецького виробництва за звітний період налічувалося більше 1 млн постійних робочих місць, у допоміжних галузях – 3,5 млн.Найбільший внесок у працевлаштування серед основних галузей внесла рекламна індустрія, що надала 133,5 тис. робочих місць, при цьому серед підтримуючих галузей найбільший внесок належить державному сектору з 1,1 млн робочих місць. 

Спрямування неідентифікованих та незапитаних винагород на розвиток авторів і виконавців (безвідсоткові інвестиції в національне виробництво) створять нові національні товари, які почнуть приносити національним підприємствам прибуток та збільшувати ВНП. Причому кошти мають інвестуватись під конкретну програму (проект, товар, тощо), створену національними авторами, винахідниками, тощо, а не під власників підприємств.

Але цього всього немає, а всі наші реформи не варті і виїденого яйця, і суспільству необхідно боротись з явищем, коли чиновники на всіх рівнях намагаються отримати відкат або не мають найменшого уявлення про інтелектуальне виробництво,  а талановиті підприємці при будь-якому зручному випадку думають поїхати з країни. Поки національний патент еквівалентний туалетному паперові, і щоб подати ЕЛЕКТРОННУ (ключове слово тут електронна) заявку на патент, треба позвонити бабці на міський телефон, а в офіси IT-компаній ввалюються перевертні та вилучають сервера, нічого не зміниться. І це дуже депресивна тенденція, що яскраво показує реальну ситуацію. А не віртуальну – з перемогами, досягненнями та вишиванками.