Коли нас врятують інвестиції

Виживання України залежить від інвестицій, розвиток міст і регіонів залежить від інвестицій, життєдіяльність всіх сфер і галузей економіки залежить від інвестицій. Але звідки їм взятись? Чому хтось має інвестувати в те в чому зацікавлені в першу чергу ми самі? Які умови приходу цих омріяних інвестицій? Відповіді на всі ці питання варто шукати в такому понятті, як інвестиційний клімат.

Вцілому всі фактори, які впливають на інвестиційний клімат, можна поділити на національні та регіональні. Часта зміна законодавства, нестабільна економічна ситуація та низький рівень захищеності інвестицій є національними проблемами. За таких умов виграють боротьбу за інвестора ті, хто спроможний запропонувати найкращий регіональний кейс умов.

Рівень легкості бізнесу в Україні

Анлітики інформаційної кампанії Stronger Together проаналізували досвід країн Європи та України. По легкості ведення бізнесу за версією Doing Business в 2015 році Україна посідає 96 місце рейтингу і це 22 позиція серед країн Європи та Центральної Азії (рис. 1). За методологією Doing Business країни, що входять до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) включені в окрему категорію.

Рис. 1. Рейтинг легкості ведення бізнесу у 2015 році (інформація за даними doingbusiness.org)

За останній рік наша країна піднялась в рейтингу на 16 позиції з 112 місця (рис. 2). Підняття Україні забезпечило спрощення процесу сплати податків для підприємств, запровадження електронної системи подачі декларацій та сплати Єдиного соціального внеску (ЄСВ). Проте, в той же час, була підвищена ставка екологічного податку.

Рис. 2. Характеристика України в рейтингу легкості ведення бізнесу (інформація за даними doingbusiness.org)

Які проблеми і чого бояться житомирські підприємці

Опитування підприємців, дає уявлення про перелік однотипних чинників, які демотивують бізнес до додаткових інвестицій, а іноді взагалі займатися своєю справою. Більшість таких чинників можна узагальнити терміном корупція, але поняття настільки широке, що варто дещо конкретизувати.

Податкова та взаємодія з митницею. Складність системи, перевірки, наїзди і суми «відступних» замість штрафів та затягування з оформленням – одні з найпоширеніших проблем для середнього та великого бізнесу. Податківців «беруть» на хабарі, очільниця обласної податкової оформлює статус учасника АТО, щоб уникнути люстрації...

Державні закупівлі. Ряд підприємств свідомо не беруть участі в тендерних торгах, через бюрократичну ускладненість процедур та «відкати». Маржа від реальної ціни і пропозицій на торгах стартує від 20% і лине в даль фантазії.

Дозвільна сфера. Поняття сервісу, навіть не є предметом для обговорень так як зачасту він відсутній. Попри останні кроки з лібералізації процедур отримання довідок, підтверджень, листів та інших папірців, інформація з яких давно є “в комп’ютері”, але вимагає кількатижневе їх очікування, найчастіше ускладнює життя для підприємців.

Суди та рейдерство. Багатьом підприємствам доводиться шукати справедливості у “слуг феміди”, та виграють не обов’язково праві. Лише одне “підмазане” рішення може завдати нищівних фінансових складнощів для інвестора, або й взагалі позбавити його бізнесу. Вже кілька років «штормить» «Житомирські Ласощі», пережив спробу примусової заміни керівництва «Житомирський лікерогорілчаний завод», «Біо мед скло» намагались відібрати у іноземців на підставі рішення Донецького суду датоване періодом коли там вже велись військові дії і керували терористи.

Подібних прикладів більш аніж достатньо аби відштовхнути інвесторів.

Досить важливим фактором, що стримує розвиток підприємств у Житомирському регіоні, є низький рівень розвитку інфраструктури. Хочеш робити бізнес – створи все для себе сам. 55% підприємств області не планують здійснювати додаткових інвестицій в свій бізнес. 45% інвестуватимуть надалі. З них 78% робитимуть це на сталому рівні і по 11% планують відповідно збільшити та зменшити обсяги інвестицій.

Для порівняння можемо поглянути на загальну картину проблем для інвестицій в Україні (рис. 3).

Рис. 3. Рейтинг основних загроз для інвестицій в Україну (дані дослідження www.ukrproject.gov.ua)

Що ми маємо?

Кількість активних підприємств у області у 2012 році становила понад 30 тисяч. Оцінка привабливості області для започаткування бізнесу 7 з 10. Частка експортерів, що працює в межах області становить менше 25% при середньоукраїнському 30%. Обсяг прямих іноземних інвестицій на початку 2013 року становив менше 0,5 млрд. дол. США.

В 2014 році Житомирщина посіла 10 місце в рейтингу інвестиційної привабливості серед областей України (рис. 4). В 2013 ми посідали 18 сходинку. Приріст Внутрішнього Регіонального Продукту (ВРП) склав 6,5%.

Рис. 4. Значення індексу інвестиційної привабливості регіонів України (дані дослідження www.ukrproject.gov.ua)

Основною нашою сильною стороною є корисні копалини (ільменіти, цементні сировини та ін.). За покладами окремих ресурсів Житомирська область є ледь не єдиною в Україні та, на жаль, сировинний видобуток не є найсприятливішим для самої області.

Житомирщина є однією з найкращих по показниках трудових ресурсів для інвесторів. Рівень заробітної плати доволі низький, а показники безробіття одні з найвищих по Україні. При цьому ми є регіоном з найменшою частотою економічної активності населення з вищою освітою. Лише близько 20% осіб з вищою освітою є зайнятими за фахом, або працюючі взагалі. Таким Чином Житомирщина посідає третє місце за рівнем доступності трудових ресурсів.

Оцінюючи інвестиційний клімат Житомирської області експерти виділяють наступні результати SWOT-аналізу (рис. 5).

Рис. 5. SWOT аналіз Житомирської області (дані дослідження www.ukrproject.gov.ua)

Дії влади для покращення інвестиційного клімату

Попри певну ноту песимізму варто відзначити доволі непогане становище області на інвестиційному полі України. Ми маємо свої візитівки і особливості, задатки та передумови, але як це все використовується?

Аналізуючи Програму залучення інвестицій в економіку Житомирської області хочеться плакати й сміятись одночасно, а частину відповідальних за це людей просто посадити за службові злочини. На фоні загальної декларатвності документу чітко помітна низька пріорітетність і неналажена увага роботі по підвищенню інвестиційної приваливості області.

Лише невеличкий приклад. На виставки та ярмарки щорічно з бюджету виділялось до 300 тис. грн, а от на реалізацію програм з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України 2 тис. грн. Одразу цілий перелік заходів програм по факту є дублюючими і полягають в проведенні зустрічей та заходів з фуршетами та візитів роздутих делегацій. Річні витрати на буклети та візитки майже ідентичні з витратами на участь в інвестиційних форумах. Окрім самої програми, на сайті облдержадміністрації важко знайти інформацію необхідну для потенційного інвестора.

В той же час, на думку Сергія Машковського, голови облдержадміністрації, область може запропонувати різні можливості як іноземним, так і внутрішнім інвесторам: “На Житомирщині спроможні допомагати та приймати тих, хто готовий перевести бізнес зі сходу у зв’язку з конфліктом. Наша область має багато переваг. В першу чергу це зручне географічне розташування, зокрема близькість до столиці.”

Трошки краща ситуація з ресурсом Житомирської міської ради, тут можна знайти і брошуру, і інвестиційний паспорт міста. Вже весь національний інтернет-простір покрила новина про те, що у Житомирі біля аеропорту буде створено індустріальний парк.

Окрім парку на розсуд депутатського корпусу виносився і ряд інших, доволі конкретних інвестиційних проектів. Вцілому за словами керівника департаменту Економічного розвитку Житомирської міської ради Віктора Деркача: “Одним з пріорітетів Програми економічного і соціального розвитку міста на 2015 рік є енергоефективність і саме в цьому напрямі на сьогодні вже є ряд інвестиційних проектів, що вже стартували, або планується розпочати. Переважна більшість з яких передбачають участь іноземних інвесторів.”

На розгляд депутатів вже предсталені пропозиції компанії «NES», «ЛНК» та «Свободная энергия». Практично усі вони спрямовані на реалізацію проектів з утилізації відходів та енергоефективності через виробництво біогазу, добрив, електроенергії та тепла.

Суттєвою проблемою є відсутність усвідомлення спеціалізації регіону та обласного центру зокрема. Ми знаємо про наявні ресурси та окремі великі підприємства, але ніхто не може виділити чіткого фокусу. Саме спеціалізація регіону повинна стати відправною точкою для прописання стратегії інвестиційного розвитку та старту проектів зі створення інфраструктури.

Однозначно, нам необхідно прикласти зусиль в створенні легких процедур доступу до інформації про можливості і пропозиції для інвестицій. Забезпечити актуальність та точність даної інформації, адже давно неоновлювані таблички, це перша омана інвестора, що говорить про його затребуваність та ставлення до нього.

І основне, не достатньо привести інвестора, що часто сприймається як “швидко виманити в нього гроші” – важливо забезпечити можливість функціонування та розвитку. Інвестиційний клімат формується не лише державою, місцевою владою, а й звичайними мешканцями. Якщо ми запрошуємо в гості, то робити це потрібно з повагою та ентузіазмом. Якщо хочемо щоб в наш регіон прийшли інвестиції, то створімо їм гарний прийом ;-)