Де взяти підручник

Так вже сталося в нашій шкільній освіті, що основна проблема вчителя – відсутність літератури. Як методичної, так і підручників.

Все почалося із того, що я готувався до шкільних уроків із тем: «Об’єм циліндра» та «Знаходження об’єму циліндра». Відповідно до календарного планування, перший урок мав бути присвячений упровадженню нового матеріалу, а другий – його закріпленню. Зробивши презентацію для актуалізації та мотивації знань, заходився шукати задачі для закріплення матеріалу. Для диференціації рівнів узяв підручник. Але… Із чим я зіткнувся?

Такої теми в підручнику не було! Спочатку, за звичкою, насварив авторів та Міністерство освіти, мовляв, що за некомпетентні підручники видають. Заспокоївшись, вирішив підійти до питання творчо: певно, багатьом науковцям доводиться застосовувати евристичні методи навчання, тож можна використати їхні напрацювання, адаптувавши їх до своїх діточок. Утім, кілька годин серфінгу в мережі Інтернет – і всього лиш один результат. Однак… докторська коштує 200 гривень, а кандидатська – 100. Звісна річ, я не маю таких грошей, щоб дозволити собі купувати такі роботи задля одного уроку.

Тоді до мене дійшло розуміння проблеми. Науковець бажає окупити свою працю, тому продає свої роботи. Підручники пишуться людьми, які не прагнуть допомогти освіті, а лишень заробляють гроші (яскравий приклад – сім’я Бевз: одне й те ж в різних редакціях, а держава купує). А вчителі самі не налаштовані на утворення власних бібліотек.

Я прослідкував ситуацію у своєму навчальному закладі, поспілкувався із різними вчителями, й не тільки в Донецькій області. Виявилося, що є багато напрацювань, але вони закриті в одній особистості.

Відтак, я пропоную наступний вихід для вирішення цієї проблеми.

Користуючись принципом субсидіарності, вчителі можуть об’єднуватись на рівні міст, пропонувати всім охочим вчителям об’єднуватись та створювати науково-методичні фонди. Алгоритм дуже простий.

• Вчитель на районному (місцевому, обласному та інш.) рівні виносить пропозицію створити фонд. Створюється фінансова частина, яка загальнодоступна й використовується лише для наукової роботи. Кожен може внести свій внесок: будь то батьки чи просто заможні люди.
• Кожен вчитель свої напрацювання вносить до електронної бібліотеки, тим самим він передасть свій досвід й молодим фахівцям й колегам, які потребують у допомозі в той чи іншій темі без всіляких фінансових затрат.
• Вся методична література, що є у одного вчителя, робиться загальнодоступною (багато хто просто йде на пенсію, та не знає кому віддати свої напрацювання).
• Науковці які займаються педагогікою чи то конкретно методикою викладання, будь ласа, зробіть ваші роботи доступними, я пропоную сплату за роботу добровільну, хто скільки може в якості пожертв.

Результат таких дій буде такий: багато хто креативить й може ділитись своїм досвідом  з колегами безпосередньо не матиме для цього перешкод, вчителю для підготовки до уроку не знадобиться всіякі піратські дії тощо, буде виконаний обмін досвідом, кожен батько чи мати зможуть допомогти вчителю своєї дитини без хабара й тим самим зроблять вклад в розвиток освіти загалом.