Безпредєл міліції Кам'янка-Бузького р-ну Львівської обл. частина 2
14.11.2012 р. близько 16.00 год. я, Олексевич Роман Володимирович, голова Вільної профспілки працівників торгівлі та сфери послуг, отримав інформацію від водіїв вантажівок про те, що в с. Гайок біля АЗС встановлено електронну вагу для зважування вантажних автомобілів з метою контролю їхньої завантаженості. Я разом зі своїм сином – позаштатним кореспондентом газети «Вільних людей «КРАЙ»» Назаром Романовичем Олексевичем, виїхали на місце встановлення ваги. Прибувши на АЗС ми побачили скупчення біля 20 автомобілів. Біля ваги стояли два невідомих мені чоловіка в цивільному, яких я можу упізнати. Біля них знаходився працівник ДАІ в формі (№ жетона ЛВ 0096), котрий своїм жезлом і зупиняв автомобілі. Ми підійшли до них та ввічливо попросили їх представитись та пред’явити дозвільні документи, як то: сертифікат на вагу, дозвіл на встановлення ваги та інші. Невідомі представитись та надати будь-які пояснення з приводу свого находження тут відмовились. Після цього ми зробили виклик на «102». На виклик приїхала слідчо-оперативна група Кам’янка-Бузького РВ. Не представившись нам, працівники міліції почали задавати питання не чоловікам біля ваги, а нам з батьком. Ми представились, повідомили, що саме ми зробили виклик по «102». Далі працівники міліції запропонували нам в достатньо грубій формі «забиратися геть». Разом зі слідчо-оперативною групою прибуло також декілька чоловіків в цивільному. Як мені згодом стало відомо це були також працівники міліції. Один з цих чоловіків – Підгайний А. Є., котрий надав команду іншим працівникам силою посадити нас в приватний (не службовий) автомобіль. Гр. Підгайний А. Є. (працівник міліції) почав душити мого сина ремінцем від відеокамери. Я кинувся до них, щоби врятувати сина. Потім до нього підбіг старший лейтенант міліції Данько, відібрав в мене відеокамеру, на котру син здійснював відео фіксацію цих подій. Камеру він пошкодив. Троє працівників міліції в цивільному по команді Підгайного А. Є., схопивши мене за руки та за ноги, закинули в приватний автомобіль. Після цього в мене відібрали два мобільних телефона, лишивши мене змоги повідомити про інцидент близьких. В автомашині мені не дали змоги сісти на сидіння, весь час я лежав головою вниз, на підлозі, що давало змогу Підгайному, котрий сидів в мене на ногах, безкарно бити мене по голові. З розмов тих, хто був в автомобілі, я зрозумів, що мене везуть в ЦРЛ.
Черговому лікарю Каретникову я надав свідчення про отримання мною тілесних ушкоджень від працівників міліції. Де в цей час знаходився мій син і що з ним сталось я не знав. Після того, як я вийшов з приймального покою ЦРЛ, я почув, що з автомобіля з д. н. ВС 1510 ВВ кричить мій син. Люди, котрі знаходились біля приймального відділення, оточили автомобіль та не дали йому від’їхати. В ньому знаходився мій син. Його відвели в приймальний покій лікарні, де зафіксували тілесні ушкодження, нанесені працівниками міліції. Вхід до приймального покою одразу ж був заблокований міліціонерами в цивільному. Де знаходиться відібрана в нас з сином відеокамера мені не відомо.
Після усіх вище наведених обставин написав заяву про злочин.
Відеоматеріал Злочинці у мундирах: Львівщина - 2 за цією силкою:https://www.youtube.com/watch?v=UvYj93mxCBQ&feature=youtu.be
З повагою
член "Вільного простору",
